Глава 3

Випускний клас. Як довго я чекав цього, адже наблизився ще на крок до своєї мрії. Однак я досі не міг обрати, чим більше хотів би займатися — музика чи режисура. Це все так складно, а від мого вибору залежить подальше життя. Проте з найпершого класу я навіть від вчителів чув лише насмішки про те, що потрібно шукати серйозну професію, адже для творчості потрібні зв'язки чи гроші, а в нас немає нічого з цього. Ну ми ще подивимося хто буде сміятися останнім, коли я стану відомим на весь світ. А поруч зі мною буде Аліна, адже наше кохання витримає усі перешкоди.                                   

Та зараз ми маємо складніше завдання, з яким я точно не зможу впоратися. Батьки дівчини довгий час залишалися в тіні, не втручаючись у наші стосунки. Але зараз їх чомусь дуже зацікавило особисте життя доньки. І чесно, мені було зовсім не до того. В мого батька погіршилося здоров'я, і сьогодні він якраз мав піти до лікаря. А я замість того аби підтримувати його, змушений буду терпіти компанію не надто приємних для мене людей. Дуже вже добре я пам'ятав той зневажливий погляд матері Аліни, коли ми випадково зустрілися біля під'їзду. Та я зроблю це заради коханої. І тато розумів мене. Але я хотів, аби все пройшло ідеально.                                                                                                         

Тому, вдягнувши свій найкращий одяг, я купив досить дорогий букет квітів та попрямував в сторону будинку. Двері ж у квартиру мені відчинила Аліна. Я бачив, що вона нервує майже так само, як під час зустрічі в мене вдома. Однак тоді все пройшло в рази простіше. Подарувавши її мамі квіти, від яких вона була точно не в захваті, я пройшов у середину. І щось мені здається, що вони не затримаються довго в цьому домі. Ну звичайно, все обставлене за останнім словом техніки, гарний ремонт та дорогі речі. Спілкуватися з ними має бути ще складніше. Мені було максимально некомфортно в цій родині, адже всі їх розмови завжди зводилися до одного — гроші. Невже можна бути настільки зацикленими на таких речах? Не розумію і не хочу розуміти цього.                                                                      

- Вадиме, а ким працюють твої батьки? - прямо спитав батько Аліни.                                   

Звичайно, такого питання і варто було очікувати, адже для них статус це найголовніше. Та брехати я не збирався, і якщо вони не приймуть мене — це їх проблеми. Я кохаю їх доньку і збираюся зробити її найщасливішою.                                                                                                                                   

- Мій батько механік в автосервісі, а от мама проста вчителька. - відповів я.                                   

Катерина навіть не стримала свого невдоволення. Вони ж вже очікували, що це буде хлопець, який примножить їх статки. А чого очікувати від людини з небагатої родини? Однак нас часто недооцінюють, ніби одразу ставлячи хрест на мріях. Проте я зможу самостійно побудувати міст до свого щасливого майбутнього, без допомоги інших.                                                                                                         

- А ким ти мрієш стати? - здається Олексій ставився до мене більш нормально, ніж його дружина.      

- Я збираюся вступати на режисерський факультет. Але я з дитинства займаюся музикою, то можливо б пов'язав своє життя з цим. - я зовсім не вмію брехати.                                                       

- Та ти не думав знайти щось більш... Більш серйозне. - з відразою сказала жінка.

- Як на мене, це досить серйозна професія. - швидко сказав я.                                                           

Від цього напруження в розмові не зникло, а навпаки — стало ще сильнішим. Я вже розумів, що зовсім їм не сподобався, і Аліна бачила це. Дівчина намагалася приховати те, наскільки їй боляче це усвідомлювати, однак виходило не дуже добре. Я б вже хотів завершувати це все та йти додому, але мене покликав чоловік покурити з ним. Я ж ніколи навіть не пробував, але він протягнув мені одну, і я з радістю взяв цигарку. Перший вдих і я одразу ж закашлявся. Досить незвичний смак, однак мені сподобалися ті відчуття, що давав цей дим. Але мені важко було робити затяжки, адже організм ще не звик до такого.                                                                                                                                            

- Вадиме, я хочу зараз тобі сказати важливу річ. - сказав Олексій, втягуючи дим.                            

- Про те, що я не пара вашій доньці? - відповів я з посмішкою, відчуваючи ефект дежавю.                 

- Ні, зовсім не це. Ти здаєшся мені хорошим хлопцем. І я бачу, що ти досить амбітний. Однак маю сказати, що Аліну виховувала Катерина, майже не дозволяючи мені брати участі. - він похитав головою. - Тобі буде важко з нею, але я бачу, що ти закоханий. Це справді чудово, адже я впевнений, що ти ніколи не образиш мою донечку. Просто хотів попередити.                                   

- Я не відмовлюся від неї.                                                                                                         

- Знаю, адже бачив як ти дивишся на неї. І це все чого бажає люблячий батько єдиній дитині. - Олексій викинув недопалок. - Якщо будуть якісь проблеми чи питання, ти можеш звертатися до мене. І невелика порада, краще не зважай на Катерину уваги.                                                                     

Після цієї розмови я швидко попрощався з жінкою, від чого вона навіть видихнула з полегшенням. Батько ж мені здався набагато нормальнішим. І як вони можуть вживатися разом? А може я просто всього не знав. Її теж можна зрозуміти. Вона бажає щастя єдиній донечці, і я запевню батьків Аліни, що в неї все буде чудово поряд зі мною.