За цей час ми почали досить активно спілкуватися з Марією. І я був справді дуже радий цьому. Я вже стільки всього про неї дізнався. Дівчині було двадцять три роки, і вона не так давно закінчила університет, а тепер влаштувалася перекладачем. В неї немає матері, адже та покинула їх двадцять років тому на батька. Її ж виховував Андрій, що був старший за неї на шість років, через те, що батько завжди був на роботі. Тому брат та сестра настільки близькі. Що ж, це змусило мене трохи змінити думку про хлопця, адже він по суті справи майже не мав дитинства, турбуючись про молодшу. А ще в дівчини є досить цікаве хобі — вона обожнює копирсатися в автомобілях. В неї це з дитинства, адже хоч батько і був бізнесменом, та він все ж знаходив час на дітей і вчив їх всьому, що знає сам. До речі, вияснилось, що Андрій теж займається бізнесом, але досягнув всього сам. Ну що ж частково його поведінка виправдана. Він справді може вихвалятися своїми досягненнями. А я ж про себе досить мало розповідав. В основному це була правда, проте просто пропускав деякі деталі. Для прикладу, вона знала приблизно в якій сфері я працюю, але не уявляла ким саме.
Сьогодні в нас був концерт в Києві, що мав стати ніби презентацією нашого альбому. І на нього був солд аут. Ми навіть уявити не могли, що вдасться розпродати абсолютно всі квитки. Ну що тут сказати, "Timecode" набирає популярність. І це справді чудово, адже нас все більше починають слухати. Люди можуть почути нашу музику, наш голос та те, що ми хочемо донести. Неймовірні відчуття, які просто неможливо описати словами. Ми ж сиділи за кулісами та просто розмовляли. Назар просто ідеально вписувався у нашу компанію, і от тепер було справді комфортно. Ми могли покластися одне на одного. Аж тут мені прийшло повідомлення від Марії.
- Гляньте як в нього очі забігали. Невже знову Маша пише? - розсміявся Макс.
Звичайно, що вони все знали. Ми були не просто рок-гуртом, а справжньою родиною, а тому все розповідали одне одному. І хоч вони мене постійно підколювали цим, але це було лише між нами. Я знав, що у випадку якоїсь проблеми ці хлопці стануть за мене горою. Ось це і є справжня дружба, яка не продається.
- Та ну тебе. - відмахнувся я.
"Ти навіть не уявляєш в якому я зараз місці. Дивись."
А знизу була фотографія сцени. Тієї самої, де ми будемо виступати за п'ятнадцять хвилин. І вона стояла прямо біля неї. Невже Маша сьогодні присутня тут? Я вже знав як вона виглядає. Маленького зросту, з довгим рудим волоссям, що спускалося хвильками. А ще великі зелені очі. Дівчина була дуже гарною та милою, і я її впізнаю серед сотні. Обережно визирнувши так, аби мене не побачили фани, я помітив Марію, що дивилась у свій телефон. От і відбулася наша перша зустріч, хоча вона сама цього не знає. Так, треба терміново щось відписати.
"Вау, ти на концерті. А що за гурт?"
""Timecode". Я так обожнюю їх музику. Ми з подругою ледве встигли купити квитки. Ти не уявляєш як я щаслива. А ти їх слухаєш?"
"Так, і сьогодні я теж присутній в залі. Так що вважай це нашою першою зустріччю."
Її очі одразу ж відірвалися від телефону та забігали по присутніх. Звичайно, вона дивиться не туди, адже я буду її бачити зі сцени. Мені приємно, що вона любить нашу музику. Це змусило мене хвилюватися, ніби ми вперше на концерті. І мій стан неможливо було приховати від друзів, адже вони одразу все помітили.
- І чого це наш Ромео такий схвильований. - посміхнувся Назар. - Невже твоя Джульєта зізналась тобі в симпатії?
- Ні, просто Маша сьогодні в залі. Виявляється вона обожнює "Timecode". - сказав я, сідаючи на комбік. - І я справді хвилююся, адже їй може не сподобатися наша музика. Ще й перша зустріч, хоч вона і не знає як я виглядаю.
- Де вона? Я хочу її побачити. - одразу ж сказав Макс. - Так, ти нам казав, що вона руда.
- Тільки не спаліться. - встигнув сказати я.
Та хлопці були профі в цьому, і зараз видивлялися дівчину. Навіть Олег, який віддавав перевагу мовчати, зараз шукав очима Марію. Лише Віталік спокійно сидів поряд. Звичайно йому теж було цікаво. І він подивиться на неї, але вже коли ми вийдемо на сцену. Ну що ж, хвилювання не пройшло, а я ж маю вийти та відіграти ідеально. Надивившись на Машу, хлопці повернулися до мене. І тепер я очікував на їх вердикт.
- Симпатична дівчина. Я б на таку теж запав. - врешті сказав Назар. - А в неї часом не має гарненької сестри? Я б не проти познайомитися ближче.
- В неї є гарний брат. Можу вас познайомити, якщо ти хочеш змінити орієнтацію. Хоча тут може відмовитися він. - посміхнувся я.