Так, після того інтерв'ю на Лілю і справді повалилося досить багато хейту. Вони говорили, що дівчина просто не гідна, аби зустрічатися зі мною, що їй потрібні лише гроші. Але поки що вона стійко трималася, а я ж намагався її всіляко підтримувати. Звичайно були й ті, що дуже раділи тому, що я щасливий з цією дівчиною. Саме їх слова підтримки й давали сил Лілі тримати оборону, хоч це і ставало важче з кожним днем. Я дуже сподівався, що через це я не втрачу її. Через те, що в нас зовсім скоро буде тур Україною, я дуже мало часу міг проводити зі своєю дівчиною. І все ж ніби наше життя складалося досить не погано, проте за тиждень до початку туру ми зіштовхнулися з великою проблемою, яка могла все зруйнувати.
Ми вже всі давно помічали, що Артему це зовсім не цікаво. Його дратувала ця увага фанатів, все рідше він приходив на репетиції та приймав участь у якихось заходах. І ми підозрювали, що це все йде лише до одного кінця. Та все ж ми разом створювали "Timecode". І, не дивлячись на взаємну неприязнь, все ж між нами був певний зв'язок. От і в той день ми чекали на хлопця, аби відрепетирувати нову пісню. Та Макар нас обрадував. За день до того Артем розірвав контракт з продюсерським центром і назавжди покинув гурт. При цьому він навіть не подумав про те, аби якось пояснити це нам. Ще й підстав, залишивши без ударника перед самим туром. І це стало реальною проблемою, адже ніхто з нас не вмів грати на барабанах. На пошуки нового музиканта піде час, а потім ще навчити його швидко. Невже доведеться скасовувати концерт? Тільки вже тоді, коли кожен зневірився, а Діма з Макаром почали шукати хоч якийсь вихід, я згадав, що Назар тільки недавно пішов з музичного гурту, адже в них не вийшло зігратися. Це той хлопець, з яким ми тоді познайомилися на дні народженні Ані. Ми періодично спілкувалися, і він досить добре знав наші пісні.
Розповівши про все іншим, я зателефонував йому та запропонував таку співпрацю. Спочатку Назар досить сильно сумнівався, адже така пропозиція стала досить неочікуваною. Та все ж нам вдалося вмовити його приїхати. Вже за годину він був тут. І коли він грав, кожен з нас був вражений. Крутий ударник, який не просто майстер своєї справи, а ще й випромінює неймовірну енергетику. Коли ми спробували виконати пісню разом, вийшло щось таке круте, що я ще ніколи не відчував. Ми ніби були створені для того, аби зіграти разом. І, здається, це відчув кожен. Однак я бачив, що Назар все ще не прийняв рішення.
- Хлопці, я розумію, що це дуже крутий шанс. І він випадає далеко не кожному. Вадиме, - хлопець звернувся до мене. - Я дуже тобі дякую, що ти зателефонував мені. Але я не знаю, чи варто мені це робити. У вас попереду тур, а я ще не дуже добре знаю ваш матеріал. Це може стати цілковитим провалом.
- Назаре, послухай. - почав Дмитро. - Це єдина причина, через яку ти відмовляєшся? Бо насправді вона досить не значна. Провалу точно не буде, адже я щойно бачив як ви грали. І чесно, це одне з найкращих, що я взагалі чув у своєму житті. Таке відчуття, ніби "Timecode" завжди був саме у такому вигляді. Ви просто зобов'язані стати одним рок-гурт, і тоді матимете ще більший успіх. - посміхнувся чоловік. - Але якщо причина в інакшому...
І ми всі бачили, що тут приховується щось інакше. Назар дуже хотів стати частиною "Timecode", та щось його таки зупиняло. Але нам справді був потрібен саме він. Після того, як ми разом зіграли пісню, я дуже чітко зрозумів, що нам не треба інший ударник. На цьому місці має бути лише Назар. І може це й не правильно, адже Артем тільки пішов з гурту, але в нас немає часу на те, аби посумувати чи подумати про його зраду. Тур починається вже за тиждень, і настав час серйозних рішень. До того ж це було досить очікувано, адже кожен розумів, що до цього все йде. Проте ми сподівалися, що він все ж не вчинить так з нами, бо ми створювали гурт разом.
- Я не командний гравець. - врешті зізнався Назар. - За останній рік я змінив три гурти. А скільки їх було взагалі... Не приживаюся я в них, а інколи й все досить сильно псую. Ні, я розумію, що вам потрібен ударник, і готовий замінити його під час туру. Але на постійній основі...
Ну що ж, це вже щось, але все ж хотілося, аби він залишився в "Timecode". З ним ми нарешті відчуємо себе повноцінним рок-гуртом. І я чомусь вже відчував, що Назару ми зможемо довіряти. Він з нами так точно не вчинить. Так думав не лише я, а тому Макар вирішив дещо сказати.
- Назаре, я не перший рік працюю з рок-гуртами. Раніше я працював у продюсерському центрі в Америці, що якраз і спеціалізується в цьому напрямку. І знаєш, я зрозумів одне. - ми всі його досить уважно слухали. - В деяких учасників гуртів між собою є якийсь особливий зв'язок. Його не завжди можна одразу розпізнати, але таке помічається неозброєним оком. Коли ви вперше граєте разом пісню, то все стає на свої місця. Ніби так завжди і має бути. І між вами якраз так і є. - чоловік похлопав Назара по плечу. - Рішення приймати тобі, але я б на твоєму місці дуже добре подумав. Можливо з іншими рок-гуртами в тебе не виходило саме тому, що "Timecode" - це і є твій гурт? Можливо ти маєш бути саме тут?
Доволі розумні слова, з якими я повністю погоджувався. От зараз з нами так і відбулося. І тепер, коли я побачив реакцію Макса, Олега та Віталіка, в нас саме так і вийшло. Кожен хотів бачити "Timecode" саме в такому складі. Однак Назар вагався. Добре, зараз він поїде з нами в тур, а потім він вже прийме рішення. І я просто впевнений, що воно буде саме позитивним.