Глава 19

Ми вирішили, що я приступлю до роботи одразу ж на наступний день. І сама серія вийде десь за півтора місяця. Коли я почитав сценарій, то зрозумів, що мені дістався один з найцікавіших епізодів. Тут не буде вампірів, перевертнів чи якихось привидів. Ця серія про самих крутих монстрів, на мою думку, — про суккубів. Звичайно в кінці тут був хеппі енд, але які цікаві події на нас чекають. Я навіть не помітив, що провів цілу ніч, вигадуючи як це все гарно зобразити. Одразу ж ввечері я подзвонив на роботу і сказав, що збираюся звільнитися за власним бажанням. З самого ранку я приїхав туди, і ми оформили це офіційно. Чесно, для мене це виглядало ніби крок у прірву, крізь яку пролягав досить примарний міст. Але якщо не спробувати, то неможливо дізнатися чи витримає він.                              

Здається, я сумнівався до останнього, не дивлячись на те, що все ж погодився. І мені хотілося справді залишитися на безпечному рівні. Там, де не потрібні такі кардинальні зміни. Однак це просто не можливо. Закінчивши усі справи, я поїхав на студії. І в першу чергу показав усі свої задуми продюсеру. Він вносив деякі правки, а дещо мені все ж вдалося відстояти. Правда довелося на це витрати майже увесь день, але мені подобалося ще більше те, що в нас вийшло. З кожною годиною, проведеною тут, мені все більше подобалася ця ідея. Серія мала вийти справді шикарною. І вже наступного ранку я знайомився з кастом. Акторів підібрали справді досить симпатичних, особливо Іванку, дівчину, що грала суккуба. А цей її голос... Він просто зводив мене з розуму. Це напевно через те, що в мене досить давно не було дівчини. А природні потреби ще ніхто не скасовував. Тому, коли вона протягнула мені свій номер телефону, я зберіг його. Я прекрасно розумію, що вона повелася на мене лише через те, що я режисер, і по її логіці маю мати достатньо грошей. Ну що ж, я й не шукаю собі зараз дівчину для постійних стосунків. Тому таке мене цілком влаштовувало.                                                          

І от машина стартанула. Я майже весь свій час проводив на зйомках, аби відзняти потрібний матеріал. Дещо довелося коригувати прямо в процесі, але виходило досить цікаво. Ввечері ж я грав з нашою групою в пабі, або був на репетиціях. Мама правда ображалася, що я дуже рідко приходжу до неї в гості, але на це є свої причини. І от нарешті, коли ми закінчили знімати епізод, Захар запропонував це відсвяткувати. Якщо чесно, то я добряче напився, але ж я мав на то право. І додому мене вирішила провести Іванка. Я вже не раз бачив яким поглядом вона дивиться на моє тіло. Ще б, я ж весь вільний час тренуюся. Відчинивши двері моїм ключем, дівчина всадила мене на диван.                                   

- А непогана квартира. - посміхнулася вона. - Твоя?                                                                      

- Ні, який в тому сенс? - посміхнувся я. - От коли матиму достатньо грошей, аби зробити все повністю за власним дизайном, тоді й придбаю. А поки мене цілком влаштовує знімати.                                 

Іванка ж обережно підійшла до мене та перекинула ногу через мене. Таким чином дівчина опинилася на моїх колінах, лицем до мене. Повільно нахилившись, вона почала цілувати мене. І чи алкоголь на мене так вплинув, чи вже достатньо довга відсутність дівчини, та я їй з радістю відповідав. Однак я так і не зрозумів навіщо вона це робить. Але ці доторки, ці поцілунки... Вони зводили мене з розуму. Іванка була ніби той суккуб, її героїня в серіалі, яка змушувала хлопців бажати її. Проте все ж я зміг зупинитися.                                                                                                                                            

- Навіщо ти це робиш? - запитав я. - Не те щоб я проти. Але все ж чому ти захотіла цього саме зі мною?                                                                                                                                            

- Вадиме, ми з тобою дорослі люди, і прекрасно розуміємо, що в кожного з нас є певні потреби, які дуже хочеться задовольнити. Я ж не вимагаю від тебе одруження, лише одну ніч. До того ж це вигідно для нас обох. - вона хижо посміхнулася. - В нашому житті нічого не буває просто так. Ти б мав вже це давно зрозуміти.                                                                                                                                         

- Вигідно? - не зрозумів я. - Тобто ти це робиш лише тому, що тобі щось потрібно? Не думав, що ти така корислива.                                                                                                                                       

- Не роби такого здивованого обличчя. Ми обидва розуміємо, що ти хочеш мене. А мені ж від тебе потрібно зовсім інше. - вона поцілувала мою шию. - Ти молодий та перспективний режисер. Я чула, як Захар казав, що тебе чекає величне майбутнє. А я ж акторка в країні, де досить важко кудись пробитися. І тут все вирішують лише зв'язки. Тому мені потрібно запам'ятатися тоді, бо ти зможеш дати мені якусь роботу у своїх нових проектах. - ще один поцілунок. - Зрозумій, це жорстокий світ шоу-бізнесу, тут не буває почуттів. Ти симпатичний хлопець, та я шукаю зовсім не це. Та й будемо з тобою відвертими — ти тепер завжди зустрічатимеш лише тих людей, яким від тебе щось потрібно. Просто вони це будуть приховувати за своїми масками ввічливості, а я ж говорю абсолютно відверто, без усіляких прихованих мотивів.                                                                                                         

Справді прокинулося бажання просто відштовхнути дівчину та вигнати зі своєї квартири. І я б це обов'язково зробив, якби не був настільки п'яним. Та й ці дотики й поцілунки зробили свою справу. Я справді дуже сильно хотів її, і мені вже навіть було байдуже на її слова. Однак вони мене справді зачепили. Ні, я й не хотів чогось більшого з Іванкою, проте ця її фраза... Невже і справді у шоу-бізнесі не буває нічого справжнього? Коли я був маленьким, то для мене це все уявлялось ніби ідеальний світ, де збуваються усі сподівання. А насправді воно зовсім не так. Але я не збирався через це відступати від власної мрії через таку дрібницю. В нашому світі продається все, і навіть кохання. Принаймні я поки не впевнився у зворотному на власному прикладі. Хоча у Віталіка та Ані щось більше, ніж прості земні почуття. Це просто дві споріднені душі, яким буде мало й цілого світу.