"Померти за любов не складно. Складно знайти любов, за яку варто померти" ("Ідеаль", Фредерік Бегбедер).
Той, хто любить, повинен розділяти долю того, кого він любить.(Михайло Булгаков «Майстер і Маргарита»)
Здавалося, що може бути кращого теплого осіннього вечора? Відчуття злегка сухої трави під ногами, співу пташок, котрі ховаються десь в деревах, шуму річки, вітерець, який так ніжно б’є по обличчю, збиваючи гіркі сльози…
На березі мирної річки Стир, сиділа чорнява дівчина і птахою літала у своїх спогадах. Проводжаючи сонце, Ірит згадувала своїх батьків, з якими колись вони разом сюди приходили. «Батько з матір’ю сідали на землю і говорили про все на світі, вона ж бігла у воду мочити ноги, збирала квіти, а потім лягала матері на коліна і плел а вінок, лише слухаючи про що вони говорять. Це вже ставало для них ритуалом після тяжкого дня – річка на своїй течії забирала всі незгоди і несла кудись у світ.
Після початку кривавої війни, такі вечори проводилися дуже рідко, проте вони не зникли. У п’ятницю вранці сім’я снідаючи обговорювала плани день:
*Аба( на івриті) – батько.
Ідучи вулицею до площі, батько раптом сказав:
Ідучи, дівчина бачила, що на площі зібралося чимало людей. У довоєнні часи їх було значно більше. Ірит смутно пам’ятала той час: як дітвора збігалася танцювати до старців, котрі співали пісні під музику гармошки і скрипки, як циганські ворожки, за якусь дрібничку пророкували щасливе і не дуже майбутнє людям, як дівчата хизувалися перед парубками новими вишитими сорочками і стрічками, як викрикували купці, який в них є товар. Усе це супроводжувалося стукотом копит, іржанням коней, сигналами суден, котрі повідомляли, про новий товар та іншими звуками, котрі говорили про бурхливе життя села.
Проте сьогоднішній ринок, не гудів радісними криками народу. Купці лиш чекали, щоб до них, хтось підійшов, а потім нишком, ніби боячись розповідали про товар. Навколо площі ходили німці зі зброєю, це й було причиною затишшя.
Йорам оглянувся, справді люду багато, проте більшість з них були чоловіки у нацистській формі. У голову влізла тривожна думка, її перебила Ірит, котра прибігла до батька випрошуючи купити їй сплетений з ниток браслет:
На лузі матері дівчина не знайшли, лише декілька коней паслися. Ірит лягла на землю, і заплющивши очі, грілася на сонці. Повернувши голову, побачила, що майже біля її голови цвітуть декілька квіток ромашки. Дівчина хотіла обережно зірвати, щоб погадати, проте злякавшись звуків вистрилів, які лунали з центру, зірвала рослину прямо з коренем.
Вона згадала, що там міг ще бути її батько. Ірит швидко схопилася і побігла вузенькою вуличкою на звуки. ЇЇ перепинила тітка Маруся, котра стояла біля свого двора і плачучи дивилася, що робиться в центрі:
Жінка міцно обняла її:
#2874 в Сучасна проза
#8597 в Любовні романи
#2066 в Короткий любовний роман
любовна лінія, любовні та соціальні конфлікти героїв, історичні події
Відредаговано: 23.08.2022