Спалах

Про важкість зізнання у гріхах

Ти бачиш, як важко мені зізнаватись у власних гріхах. 
Ніхто ж бо не прагне відчути себе достеменно винним. 
Це - гордість, мій Боже, а ще це - тваринний страх, 
Що Ти не простиш й перестанеш мене називати сином.

Ти бачиш, як важко мені зізнаватись у власних гріхах. 
Бо тоді негаразди в житті я сприймаю лиш як покарання, 
Й моя впевненість в Твоїй любові терпить жорстокий крах, 
Бо не вмію удари Твої я сприймать як батьківське повчання.

Ти бачиш, як важко дається мені покаяння у власних гріхах.
Ти бачиш, як я повсякчас намагаюсь від Тебе втекти, 
Як стає моя спалена совість до Тебе сліпа і глуха, 
Хоч, здається, так легко сказати в молитві коротке “прости”.

Подаруй мені силу зізнань й покаяння у власних гріхах.
Оживи й онови Ти мій дух. Беззаконня мої всі забудь. 
Знов навчи відкриватися перед Тобою. Нехай
Моє серце пізнає Твою добру й люблячу суть.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше