Спалах

Світанковий

На схід сонця дивлюсь з двадцять третього поверху. 
Ідеальний світанок. І раптом... Звідкіль не візьмись, 
Рукотворний двокрилий дракон шлейфом диму і пороху
Від Жулян і до краю небес таврував світлу вись.

 

Як мазок дилетанта на полотні знаного майстра - 
Так творіння людини - на фоні шедеврів Творця. 
О, землянин! Крутішим, ніж Бог, стати не сподівайся, 
Щоб пиха від досягнень не стала початком кінця.

 

І свавіллям не псуй досконалу небесну картину, 
Що малює Господь на мольберті твоєї душі. 
Хай світ бачить в тобі Божу щиру й слухняну дитину. 
Сподіваюсь, таку ти побачив і в цьому вірші.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше