Про турботливу сестру

Що знаєте ви, люди, про любов?
Я вчора думав, що усе про неї знаю. 
Та Милостивий Батько знов і знов
На прикладах живих мене навчає,

Яка безмірна сила й глибина
У п'ятибуквенне простеньке слово
Закладена Христом. І як вона
Життя переображує казково!

Ось ілюстрація. Заплющіть свої очі, 
На хвильку хай прокинеться уява.
Тож уявіть: в квартирі серед ночі
Сидить на кухні дівчина русява.

На небі вже зійшла нічна зоря...
Світ засина під перелив мінорних нот. 
Вона не спить. Під світлом ліхтаря
Вона готує братові блокнот.

Дбайливі руки розрізають папірця,
Дбайливе серце молиться в тиші:
"Мій Господи, нехай дрібниця ця
Моєму брату буде до душі!

Ти ж знаєш: любить він записники. 
Якісь нотатки вічно в них веде. 
Тож цей дарунок, що роблю я від руки, 
Нехай для нього підбадьоренням буде!".

Майструє дівчина, все молячись отак, 
Блокнотик той до самого рання. 
А потім, його склавши у рюкзак, 
У дім молитви йде на зібрання.

Вони побачаться: "Сестричко, що ти й як?", -
Спитає він у неї, як завжди. 
Вона не відповість. Лише рюкзак
Розкриє й скаже брату: "Глянь сюди".

Блокнот дістане і, знічев'я наче,
Йому подасть та й скаже: "Ось, тримай". 
А він, як немовля, ураз заплаче - 
То вдячність його рине через край.

Його розчулять її щирість і жертовність. 
Бо в тім блокноті - її любляча душа. 
І він прийме, як цінність і коштовніть, 
Те, що для інших не вартує і гроша.

Отак і Бог. Він у простих речах
Безмірну втіху для Свого творіння
Дає, любов доводячи в ділах,
Що направляють нас до вічного спасіння.