"З ким порівняєте Мене?" - говорить Вседержитель. -
"Я - Той, Хто в небі зорі запалив!
Чи є на світі бог, мудрець, учитель,
Який створив би те, що Я створив?
Я повелів - і вмить з'явилось світло.
Я захотів - і щезла враз пітьма.
Пізнайте ж нині, неслухняні діти,
Що більшого, ніж ваш Отець, нема!
Ти вимагаєш доказів, о смертний?
Чи вистоїш в змаганні проти Того,
Хто вивів і метал, і газ інертний?
Ти думаєш, що більший ти від Нього?!
У Мене Всесвіт поміщається в долоню,
Безмежні гугли світлових років.
Та Я, Великий, з вами, сину, доню,
Я з вами, діти, бути захотів!
Мені зірки співають серенади!
Щодня переді Мною на уклін
Парад планет струнким виходить рядом...
А Я тебе шукаю, блудний син!
Невже не розумієш ти любові,
До вас, до вас, дрібних бунтівників?
Невже не розумієш сили крові,
Яку за вас Я на хресті пролив?
Ти можеш хоч на хвильку уявити,
Що Той, Хто в суверенній Своїй волі
Вирішує, помреш чи будеш жити,
Лежав на сіні?... В мами у подолі?...
Терпів нужду і голод, холод, спеку,
І жив, як раб, у світі марноти,
Я, Хто мав бути для людей далеким,
Таким, як ви, став, щоби вас спасти.
Ти можеш це, о смертний, осягти?
Для Мене, Хто за гріх страждає,
Для Мене найдорожчий - ти...
А ти Мене і досі відкидаєш".
Відредаговано: 24.11.2021