40 Розділ

Кара

Комунікатор коротко пискнув — різко, не вчасно. Я глянув на дисплей ще до того, як сигнал стих.

— Іриско, нам час забиратись. Шаїра передає: не може наблизитись до будинку Тектоса.

Вона ще стояла біля саркофага, ніби щось у ньому тримало її сильніше, ніж будь-яка небезпека зовні.

— Чому? — спитала вона, але вже насторожено.

Я ковзнув очима по показниках, швидко пробігаючи дані.

— Здається… ми не самі тут.

Це прозвучало спокійно, але я вже стискав щелепу. Надто все відбувається.

Вона не рушила одразу. Затрималась. Дивилась на саркофаг так, ніби зараз вирішувала — піти чи залишитись і ризикнути всім заради ще однієї відповіді.

— Ми це розшифруємо, — сказав тихіше, щоб не тиснути, але й не залишити простір для вагань. — Якщо ні — в нас є координати. Це вже більше, ніж було.

Вона коротко кивнула. Без слів. І лише тоді витягнула руку з ніші остаточно.

Я одразу повернувся до дроїда.

— Роберте, є коротший шлях на вихід?

Він мовчки від’їхав убік. Панель у стіні зсунулася, відкриваючи вузький прохід.

— Сходи нагору. Вихід на головний майданчик першого поверху.

— Добре. Рухаємось.

Я пішов першим. Крок одразу задав темп — швидкий, без пауз. Сходи були вузькі, метал під ногами віддавав сухим звуком, і цей ритм почав працювати як відлік.

— Мені це не подобається, — кинув я на ходу. — Тектос не просто так попереджав.

Я не обертався, але чув, як Іриска тримається за мною майже впритул.

— Підозрюю, що нас уже впізнали. І зрозуміли, скільки коштує моя голова. Хижень добре постарався, щоб про це знали в кожному куточку Галактики.

Вона не відставала.

— Ми встигнемо, — сказала вона, трохи збиваючи дихання, але тримаючись. — Квазар витримає. І Шаїра не підведе.

Я коротко кивнув, хоча вона цього не бачила.

— Я вже відправив сигнал. Вона має бути поруч. Але якщо нас уже ведуть — діяти доведеться швидко. Вона не зможе тут приземлитись. Тому доведеться викручуватися.

Сходи закінчились різко. Я вискочив на перший рівень і одразу пробігся поглядом по простору — занадто відкрито, занадто чисто.

Погано.

Я вже підняв комунікатор, щоб кинути сигнал Кіпсу, але його голос пролунав раніше.

— Вшиваємось звідси.

Я різко повернувся.

Кіпс злетів зверху по сходах, приземлився поруч без зайвого шуму, ніби весь цей час був на крок попереду.

— Ти отримав повідомлення від Шаїри? — кинув я, вже рухаючись до виходу.

— Знаю, — відмахнувся він коротко. — Я й не сумнівався, що нас почнуть вистежувати.

Я першим дістався до дверей і ривком відкрив їх.

Двері розчахнулись різко, метал ударився об стопор, і я навіть не встиг зробити крок уперед — інстинкт уже потягнув назад.

Нас чекали.

Перший ряд — троє, розтягнуті півколом, зброя вже піднята, без зайвих рухів. Не місцеві мародери. Стоять рівно, дистанцію тримають правильно, не перекривають один одному сектор. За ними — ще кілька силуетів, частина в тіні, але рухи видавали підготовку.

І ще гірше — вони не поспішали стріляти.

Чекали, поки ми самі вийдемо.

— Назад, — тихо кинув я, вже роблячи крок убік, щоб не стати в проході мішенню.

Кіпс навіть не глянув на мене — він уже оцінював, де у них слабке місце.

— Не варіант, — буркнув він, ледь усміхнувшись краєм губ. — Вони нас закриють тут.

Іриска була за спиною, я відчував її рух — вона не панікувала, але напруження в повітрі навколо неї змінилось. Інше. Зібране.

— Скільки? — тихо спитала вона.

Я швидко провів поглядом.

— Мінімум восьмеро. Можливо більше, частина поза сектором.

— Я б сказав десять, — додав Кіпс, трохи нахилившись вперед. — І двоє точно зі снайперкою десь вище. Бачиш правий карниз?

Я ледь змістився, перевіряючи.

Ледь помітний відблиск. Є.

— Бачу.

— Значить, якщо виходимо — виходимо швидко і не прямо, — кинув він. — Інакше нас просто знімуть.

Я коротко видихнув, вже складаючи варіанти.

— Припускаю з чорного входу теж чекають, — додав Кіпс сухо.

— Інші виходи? — не відводячи погляду від зовнішнього майданчика.

— Альтернативні маршрути відсутні, — відповів він. — Є лише технічні шахти, але вони не придатні для швидкого пересування.

— Не підходить, — відрізав я.

Пауза затягнулась на секунду. Треба думати швидко.