14 Розділ

До нас із тихим гуркотом підкотився Бантик. Його коліщата завжди видавали характерний металевий шурхіт, ніби дроїд спеціально під’їжджав так, щоб усі звернули на нього увагу. Маленький корпус трохи нахилився вперед, сенсорна панель засвітилася блідо-блакитним, і він, як завжди, почав без запрошення.

Після останньої перепрошивки від Кіпса Бантик справді став… іншим. Трохи дивнішим. Але водночас і значно нашим. Наче ще один член команди, тільки металевий і з поганою звичкою коментувати все підряд.

— Мої аналітичні дані показують, — почав він офіційним тоном, — що ви щойно зробили дещо статистично малоймовірне. Ми подолали значну частину галактики за мінімальних енергетичних витрат і в часових рамках, які суперечать більшості навігаційних моделей.

Його сенсор на секунду блимнув жовтим.

— Отже, дорога команда, — продовжив він уже значно драматичніше, — у вас є два варіанти. Перший: ви негайно зітрете ці дані з моєї пам’яті. Другий: мене розберуть на запчастини в найближчому порту.

В кабіні запала коротка пауза.

Бантик чемно додав:

— Щоб перевірити, чи мої дані помилкові… або, що значно гірше, правильні. Тому я щиро рекомендую якнайшвидше виправити цю ситуацію.

Кара повільно повернув голову до Кіпса.

— Ти що, йому параною додав у систему оновлення, коли перепрошивав?

Кіпс лише знизав плечима так спокійно, ніби це питання виникало щодня.

— Та нічого я не додавав. Просто зробив параметри трохи… людянішими. Хто ж знав, що ви всі такі параноїки.

— Я не параноїк, — сухо відповів Бантик. — Я обережний.

— Це те саме, — буркнув Кіпс.

— Ні, — відразу заперечив дроїд. — Параноїк боїться без причини. Я ж маю дуже переконливу причину.

Він повернув корпус у мій бік, і сенсор на його голові м’яко блимнув блакитним.

— Навігатор Іриска, ваші алгоритми чудові. Але якщо їх знайдуть… нас почнуть переслідувати всі, хто хоче швидко літати.

— Заспокойся, Бантику, нас уже переслідують, — спокійно додала Шаїра.

Кіпс підпер підборіддя рукою, ліниво розглядаючи навігаційний екран.

— Та вже пізно хвилюватися. Ми давно відростили хвіст. І, здається, навіть не один.

Бантик трохи повернув металеву голову, ніби намагався уявити цю анатомічну деталь.

— Це звучить… стратегічно безвідповідально, — повідомив він після короткої паузи. — Але якщо я не єдиний, хто перебуває в небезпеці на цьому кораблі, мої системи можуть залишатися спокійними. При захопленні корабля на дроїдів зазвичай звертають увагу в останню чергу. У мене буде достатньо часу, щоб… залягти на дно.

Ми всі одночасно втупилися в нього. Потім перезирнулися.

— Та що ти йому там перепрошив? — знову спитав Кара, повільно переводячи погляд на Кіпса.

Кіпс лише знизав плечима.

— Кажу ж: трохи більше людських рис додав. Емоційні коефіцієнти підкрутив. Алгоритми реакції розширив.

Він глянув на Бантика з явним задоволенням.

— Що, не подобається? А мені здається, він тепер зовсім по-нашому заговорив.

Я тихо засміялася.

— Ага. По-людськи.

Бантик на секунду завис. Його сенсор кілька разів швидко блимнув.

— Мої сенсори повідомляють, що щойно це був сарказм, — серйозно сказав він. — Але я не ображаюсь. Я поступово адаптуюсь до вашого стилю комунікації.

Він трохи підкотився назад і додав майже поважно:

— Головне, що на ту паскудну планету злодіїв ви підете без мене. А я чекатиму вашого повернення тут. Сподіваюсь… у повному складі.

Я перестала сміятися.

На обличчі кожного з нас на мить промайнуло те саме — коротка, майже непомітна тінь. Нагадування, куди саме ми летимо і чому взагалі опинилися в цьому секторі.

Шаїра першою відвела погляд до панелі. Кіпс нервово постукав пальцями по консолі.

Кара мовчки дивився вперед.

Бантик тим часом повільно повернув корпус до панорамного скла кабіни, за яким пливли холодні зорі нового сектора.

— До речі, — спокійно додав він, ніби щойно згадав щось буденне. — До цілі прибуття лишається двадцять одна стандартна година і тридцять шість хвилин.  

На навігаційному екрані з’явилася нова точка.

Тьмяна, темна.

— І якщо мої бази даних не помиляються… — продовжив дроїд. — Там немає стандартних посадкових платформ.

Кіпс тихо пирхнув.

— Прекрасно. Значить, ми точно за адресою.