Глава 9

Вкотре прийшовши до тями, Сілін виявила, що лежить на металевій підлозі, яка злегка вібрувала. Скуті ноги і руки за спиною не давали можливості нормально ворушитися. Тому згрупувавшись, і перекотившись по підлозі, вона змогла прийняти вертикальне положення і встати на коліна.

"Хоча б так. Добре, що вони не знайшли браслет під рукавом" - подумала вона. 

Намагаючись вивернути руки так, щоб було видно хоча б край інтерфейсу браслета, вона водночас краєм ока оглядала палубу корабля.

Палуба була практично порожня. У кутку припадав пилом якийсь контейнер і на одній зі стін у фіксаторах висіли два вже знайомі їй десантні костюми. Найманцям довелося зняти свої громіздкі костюми, бо перебуваючи в них, пройти в кабіну пілота було б неможливо.

Вивернувши руки майже до межі, вона нарешті побачила потрібну комірку з мультитулом. Активувавши її, вона витягла мультитул і, намагаючись не шуміти, ввімкнула режим плазмового пальника, щоб розрізати наручники. Плазморіз впорався з ними за кілька секунд. Якраз вчасно, бо з кабіни пілота почулася розмова:

• Піду перевірю, як там наша гостя, - промовив один із найманців. За цими словами послідував мерзенний смішок.

• Піди перевір. Хоча я вважаю, що про всяк випадок, нам слід було її заморозити, - відповів його напарник.

• У мене ще не було аристократок, а морожене м'ясо я не люблю. Хочу, щоб вона тріпотіла.
• Ти давай там обережніше.
• Та що ця дрібниця мені зробить, - розреготався той у відповідь.

Почувши це, дівчина дістала зі сховища свій ніж. Після чого знову лягла на підлогу, ніби в неї все ще були скуті руки. Сілін здогадалася з голосів, що той маг, який вирубав її, залишився за штурвалом, а значить до неї йде другий найманець. Оскільки вона не знала, маг він чи ні, то його потрібно було вбити швидко і тихо, другого шансу може в неї й не бути.

Спустившись сходами, хлопець підійшов до Сілін. Досить молодий, міцної статури, лисий із татуюваннями на руках та обличчі, з недобрим примруженням очей.

• Ну що, крихітко, побавимося?
• Тільки спробуй, я тобі кадик вигризу, - виплюнула Сілін.

• Ааа, так ти у нас із норовом.

Після цих слів, він з усієї сили завдав їй удару ногою в живіт, від якого в дівчини вибило все повітря з легень. Вона закашлялася, але руки за спиною так і не розчепила. Хлопець, присівши перед дівчиною, взяв її за комір і поставив перед собою на коліна.

Сілін чекала цього моменту і тому не стала втрачати свій шанс. Із затиснутим у руці ножем вона різким рухом рубанула його по горлу. Другою рукою вона вчепилася йому в плече, не даючи йому встати. Найманець, здавалося, був здивований таким розвитком подій, але Сілін, не гаючи часу, намагалася завдати йому якомога більшої шкоди. І тому продовжувала наносити удари, цього разу цілячись у серце. Ніж легко входив у плоть, бо найманець був одягнений лише в тонкий комбінезон.

Завдавши п'ять несамовитих ударів, Сілін відпустила бездиханне тіло найманця, на обличчі якого застигло здивування. Тільки зараз дівчина здивувалася тому спокою і швидкості, з якою вона все це зробила. Раніше вона за собою такої холоднокровності не спостерігала.

"Не хвилюйтеся, це я взяв під контроль вироблення гормонів у твоєму організмі для того, щоб ти могла ефективно вести бій

• Ти хто? - переляканим пошепки вимовила Сілін, озираючись.

"Для спілкування зі мною не обов'язково використовувати вербальний канал. Ти можеш спілкуватися зі мною подумки. А твоє запитання щодо того, хто я, зараз вкрай недоречне, у нас є ще одна мета".

"Чому ти мені допомагаєш? І чи можу я тобі довіряти?" - уже намагаючись подумки ставити свої запитання, запитала Сілін.

Сілін усе ж намагалася розібратися в ситуації, що склалася, але голос мав рацію, часу в неї на це зараз не було.

"Моє основне завдання - допомога носію, помреш ти, помру і я", - коротко і чітко відповів голос.

"Припустимо, я поки що тобі повірю. Тоді нам потрібно чимось захиститися від електрики. Наш наступний противник маг".

"Потрібно зробити так, щоб струм пройшов не через твоє тіло, твій костюм непоганий діелектрик, але його може бути недостатньо. Тому спробуй знайти що-небудь, схоже на металеву сітку".

Дівчина, намагаючись не шуміти, почала оглядати палубу в пошуках чогось підходящого. Перевіривши вантажний трюм, який виявився порожнім, і речові шафки, в яких, крім робочого одягу, теж нічого не знайшлося, дівчина звернула увагу на кофр, що стояв біля стіни. Це був єдиний предмет, який вона не встигла перевірити в трюмі. Заглянувши в кофр, вона зраділа, бо побачила гільзи з ловчими сітками. У цих гільзах була намотана тонка сталева сітка з дрібними осередками, на кінчиках полотна якої були закріплені сталеві стрижні. Не гаючи часу, вона розібрала пару гільз і стала намотувати цю сітку на себе, намагаючись не залишати відкритих місць. Одягнувши шолом, вона накинула сітку як своєрідний капюшон на голову.

"Будь уважна, ця мережа не витримає тривалого впливу електрики".