Розділ 22✨

Сира темниця вже давно перестала лякати Льєна. Він сидів там не один рік і вже змирився з тим, що лишиться тут довіку. Важкі двері раптом відчинились. Від скрипучого звуку хлопець поморщився. Волосся, що не стриглося більше десяти років лізло у очі. Він спробував смикнути головою, аби трохи змінити положення набридливого пасма, що затуляло огляд. Почулись тихі кроки. В носа вдарив терпкий аромат шкіри і троянд. Сафріна. Він підняв голову, поглянувши на королеву, що стояла перед ним із незмінним холодним поглядом.

– Плани змінились, хлопчику, – не вітаючись сказала вона. – Відпускаю тебе негайно.

Льєн не повірив їй.

– Ти це серйозно?

– Цілком.

Двоє вартових почали відмикати кайдани на його руках і ногах. Втративши звичну тяжкість, хлопець зітхнув з полегшенням.

– План пам’ятаєш? – спитала Сафріна.

– Я маю скористатись заклинанням, що підтверджує мій родовід, скинути кузена з трону, відправити до «пустки». Першим моїм наказом буде відпустити полонених.

– Саме так. До переліку полонених додався кастодіан. Рись. Її відпустити в першу чергу і доправити мені.

– А як же мій батько? – спитав він, потерши стомлені зап’ястки.

– Приведи її живою і неушкодженою, тоді побачиш татуся.

Льєн похмуро кивнув. Сафріна і вартові залишили темницю. Хлопець здивовано дивився на відчинені двері. До останнього не вірив, що він і справді вільний.

Аденна чекала на жрицю у бібліотеці. Тікара не змусила себе чекати, вона прийшла, тягнучи на плечі довгу льняну сумку. Спинившись біля столу, вона витягла з неї три товсті книжки у шкіряних обкладинках.

– Це мої конспекти з травології. Я досліджувала «сяйливе око» чотири роки.

Аденна посунулась вперед, відкривши одну із книг, списану каліграфічним почерком.

– Оце так… Слухай, я можу взяти це з собою?

– Звісно…Та тримайте це у таємниці. Якщо Її Величність дізнається, що Ви бачили квітку…

– Звісно, Тікаро, не хвилюйся.

Жриця невпевнено кивнула.

– Дякую, за допомогу і взагалі…

Тікара всміхнулась залишивши принцесу на самоті. Аденна занурилась у прочитання.

Квітка «Сяйливе Око» отримала свою назву через легенду про Матір, що втратила своє дитя і плакала, тримаючи його в обіймах. Біль Богині був таким сильним, що на місці загибелі дорогоцінного чада утворилась темрява, дерева почали втрачати свій колір, а земля ставала сухою і неродючою. Так на світ з’явилась «пустка», як уособлення порожнечі, яку по собі лишила втрата дитини. Сльози Богині були поглинуті землею. І у неродючому ґрунті неочікувано зародилось коріння, що шукало світло. Так, на місці поховання виросли квіти, що сяяли як очі Богині. І несли вони в собі смуток і полегшення. Втрату і відновлення. Як нескінченний символ балансу.

Загальні відомості про властивості «сяйливого ока»:

- Зняття болю (третина чайної ложки на склянку чистої, настояної на місячнім сяйві води)

- Покращення сну (дрібка пилку, у суміші сухої меліси, м’яти та пустирника)

- При лихоманці (дрібка пилку у суміші (3:3) сон-трави, дурману, чебрецю, залити окропом із квітів волошки, маргариток та листя малини)

- Для розкриття меж магії (столова ложка пилку, розпорошити довкола голови, забезпечити тишу довкола)

- Розвіяти будь-яке прокляття (розтовкти коріння «ока» у порошок, заварити як чай (маленька філіжанка) і випити гарячим п’ятьма ковтками)*

*Для зняття масивного прокляття 1 корінець розтовкти і розпорошити магією або скористатись водогоном (детальні інструкції у параграфі 7 "Зняття всеохопних проклять")

Важливо! Користування «сяйливим оком» можливе тільки з нагляду цілителей, зловживання може призвести до непередбачуваних наслідків.

Зафіксовані негативні наслідки зловживання:

- Втрата контролю над магією (Розділ «Хасан», книга «Магічний вплив на Зоряну Варту»

- Втрата почуттів (важливо! Не плутати із заклинанням блокування емоцій) (Розділ «непряме спадкування», підрозділ «Захара», книга «Родовід Королев Зоряної Варти»)

- Залежність від пилку (Розділ «Тристан», книга «Легенди Зоряної Варти»)

Аденна підняла очі. Тікара, без сумніву молодець, що вказала джерела. Необхідно знайти ці розділи і ознайомитися з ними. Та понад усе її цікавила Захара. Вона вперше чула про таку родичку. Тож мала знайти цю книгу.

Існують опасіння, що силу «сяйливого ока» пізнали жителі Міста Сонця. Враховуючи, що коріння росте саме у їх королівстві, вони мають більше шансів для вирощування цих квітів на своїй території.

Втім, слід зазначити, що хоч коріння потребує сонячного світла, сама квітка розкривається і дозріває лише під місячним сяйвом. Тож повноцінно виростити квітку такої ж сили, як вона росте у «пустці» неможливо на жодній з територій.

Спроби такого вирощення уже проводились королевою-матір’ю Захарою (Розділ «непряме спадкування», підрозділ «Захара», книга «Родовід Королев Зоряної Варти»). Та, на жаль, не мали успіху.