Розділ 19✨

Аденна швидко крокувала до крила цілителів. Айріс сиділа на ліжку, поки Деймон перевіряв її стан, блакитне сяйво оточило дівчину вишукуючи найменші ушкодження. Сейдж тримав її за руку, сидячи поруч. Джейд стояв біля вікна, не ризикуючи дивитись на наречену свого брата. Помітивши сестру, він скочив і пішов їй на зустріч.
– Адо! – покликав він.

– Не зараз, – холодно відповіла Аденна.

Це змусило Джейда заклякнути. Сестра ніколи не говорила з ним так, схвильований хлопець опустив очі, відійшовши. Все його життя Аденна була найближчим другом, завжди підтримувала і була чи не єдиною, кому він міг довіряти. Вони і не сварились ніколи, а тепер вона навіть не дивилась в його бік.

– Ні. Зараз! – рявкнув Сейдж, підвівшись. – Негайно перепроси Айріс, за свою негідну поведінку!

– Вона здорова.

– Ти цього не знаєш! – сперечався Сейдж.

– Деймоне? – спитала Аденна.

Цілитель кинув швидкий погляд на Сейджа.

– Ваша правда, принцесо. Жодних тілесних ушкоджень не виявлено.

– Хвала Богині! Якби вона постраждала, Адо, я б…

– Дякую, Деймоне, – звернулась до нього Аденна, а тоді повернулась до Сейджа і Айріс: – Всі троє – на вихід.

Вона промовила це рівним тоном і одразу ж рушила в коридор. Джейд пішов слідом, Сейдж допоміг нареченій підвестись і ніжно притримуючи за талію повів у коридор. Магічне сяйво тремтіло, згасаючи і запалюючись знову. Аденна стискала і розтискала пальці, відчуваючи як всередині все клекоче від гніву і розгубленості.

– Чого тобі треба?! Вибачитись могла і при Деймоні. Він давно член сім’ї, – знизав плечима Сейдж.

– Я не вибачатимусь, – спокійно мовила Аденна.

– Що? – здивувався принц.

– Я не вибачатимусь, що читала спогади Айріс лише з однієї причини, – вона підняла голову, поглянувши на геть зблідлу наречену брата. – Те, що я побачила там має спонукати до вибачень когось іншого.

– Хай що там було, ти не мала права на це!

– Е, ні, Сейдже. Не захищай її.

Айріс тремтіла, вона кинула швидкий погляд на Джейда, а тоді знову подивилась на Аденну.

– Ну? Збережеш бодай крихту гідності зізнавшись сама, чи мені осоромити тебе ще більше?

«Адо, будь ласка…Дай мені все пояснити!»

Аденна поглянула в очі Джейду.

– Чого ж подумки, брате? Хочеш пояснювати? Вперед. Та спершу я хочу почути її. 

– Леді Айріс, про що вона каже? – розгублено спитав її Сейдж.

Дівчина трималась до останнього, та тремтіння було не приховати і вона розплакалась, закривши руками обличчя.

– О, благаю! Думаєш твоє рюмсання допоможе? – закотила очі Аденна.

– Припини це, Адо, – тихо мовив Джейд. – Це жорстоко.

– О, це жорстоко? А потайки зустрічатися із нареченою брата це не жорстоко?

Сейдж застиг, нахмурившись.

– Цього не може бути, – хитав головою він. – Джейде? Це ж якийсь жарт, хіба ні?

Джейд певну мить мовчав. Айріс ледь помітно хитнула головою. Аденна не зводила очей з брата.

– Я не знав, що ви заручені, – зізнався Джейд. – Я думав, що ви приятелюєте.

Очі Сейджа враз потьмяніли. Рука поступово залишила талію дівчини і стиснулась в кулак.

– Ти думав?! – перепитав Сейдж.

– Пане Сейдж...

– Скажіть мені одне, леді Айріс, – перебив її він. – Моя сестра говорить правду?

Дівчина невпевнено дивилась на нього, схлипуючи. А тоді повільно кивнула, опустивши голову.

– Сейдже, я… – почав було Джейд, та брат спинив його одним ударом у щелепу. Хлопець втратив рівновагу і впав на підлогу, схопившись за підборіддя.

– Отож, питання до леді Айріс, – зробивши кілька кроків вперед, сказала принцеса. – Як ти могла, приймаючи залицяння одного, зустрічатися і тікати поночі з іншим?

Айріс мовчки дивилась на Аденну, сльози стікали її щоками. Принцеса гидливо скривилась.

– І що вони в тобі знайшли? – фиркнула Аденна. – Ти не гідна жодного з них. Не гідна сяйва Сейджа. Не гідна й тіні усмішки Джейда. Порожня недалека дівка…

Айріс заплакала сильніше, накривши долонями очі. Неначе ховалась від принцеси, захищалась від неї.

– Що ж, леді Айріс, думаю очевидним є той факт, що заручини скасовано, – підняла підборіддя Аденна. – Вас і Вашу родину більше не буде запрошено на жоден королівський захід.

– Моя…родина постраждає?

– Я не вижену Вас звідси із соромом лише тому, що ми обидві тепер маємо секрети, які будемо берегти, щоб наші життя раптом не стали складнішими. 

– Я не збиралась нікому казати про Ваш дар…

– Я на це розраховую, леді Айріс, – всміхнулась Аденна. – Бо якщо Ви порушите мовчання – я знайду Вас і те, що сталось сьогодні здасться Вам розвагою.