«спадщина крові та світла»

? РОЗДІЛ 19. СПАДЩИНА

Її країна відроджувалася.

Сади знову зацвіли, люди поверталися до своїх домівок, і вона стояла на пагорбі, дивлячись на горизонт.

— Спадщина… — тихо промовила вона. — Це не лише сила батьків. Це моє рішення жити для народу і для тих, кого я люблю.

Ліор обійняв її ззаду.

— Ти зробила неможливе, — сказав він. — І тепер твоя країна сяє.

Вона посміхнулася. Світло амулета тепер горіло спокійно, а тіні залишилися тільки в минулому.

І нарешті, вона була вільною. І разом з Ліором, вона знала, що попереду — тільки життя, яке вони оберуть самі.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше