«спадщина крові та світла»

? РОЗДІЛ 4. ПОВЕРНЕННЯ

Портал відкрився без гуркоту — тихо, мов подих.Повітря змінилося миттєво. Воно було густішим, наповненим магією та страхом.

Вона ступила вперед

Земля під ногами була чорна, виснажена. Колись тут квітли поля, але тепер залишилися лише попіл і зруйновані села. Люди ховали очі, коли бачили її — вони давно звикли не вірити в диво.

— Це… моя країна? — прошепотіла вона.

— Так, — відповів незнайомець, що прийшов до неї тієї ночі. — Або те, що від неї залишилося.

Він назвався Аресом — хранителем стародавнього ордену, який служив її родині.

— Народ пам’ятає легенду, — сказав він. — Про дитину світла, що була врятована ціною життя короля і королеви. Але вони не вірять, що ти жива.

Вона стиснула амулет.

Той відповів теплом.

— Я змушу їх повірити.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше