У день, коли їй виповнилося
двадцять, амулет на шиї розколовся.
Спогади прийшли болем.
Кров. Вогонь. Крики.
І голос жінки:
«Ти наша надія».
Тієї ж ночі до неї прийшов
незнайомець
Він назвав її справжнє ім’я
І сказав правду
— Твоя країна стогне під владою тирана.
— Того самого, хто вбив твоїх батьків
-Ти — законна спадкоємиця.
— І єдина, хто може його знищити.
Вона плакала.
А потім стиснула кулаки.
— Я повернуся, — сказала вона. —Не як дитина.
А як вирок.
Відредаговано: 18.01.2026