«спадщина крові та світла»

?️ РОЗДІЛ 2. ДИТЯ БЕЗ ІМЕНІ

Вона плакала на сходах старого міського будинку.Загорнута в дивну тканину, з амулетом на шиї, який ніхто не міг пояснити.

— Бідолашна… — зітхнула жінка, що першою її побачила.

Так вона потрапила до сиротинця.

Роки минали. Вона росла мовчазною, відлюдькуватою. Інакшою.Інколи лампи гасли, коли вона злилася.Інколи люди говорили, що поруч із нею стає холодно або, навпаки, тепло.

Вона не знала, хто вона.

Але відчувала — вона не звідси.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше