Епілог першої книги

 Пройшов майже місяць після жахливої ночі в столиці та битви з Ватажком-Бейном. Кірім повільно оговтувався: зруйновані квартали відбудовували, тіла ховали, рани — зашивали. Либідь коронували в храмі Айни. Ця церемонія була тихою, без зайвої розкоші. Їй довелося нести тягар відновлення країни.

Морган розповів новій королеві усе: про Ма́нару, Кривотворця, призначення Велеслава. Либідь слухала мовчки, не перебиваючи. Коли він закінчив, вона довго дивилася в темряву за вікном.

Потім сказала лише одне:

— Отже, треба готуватися до війни.

І Морган відчув, як йому стало трохи легше. Бо хтось ще знав. Хтось не просто співчував, а розумів, що це не кінець і загроза у майбутньому реальна.

Усі звинувачення з роду Вульфхартів зняли. Тітку Еліс звільнили з в’язниці Даркайленду Вона вийшла худіша, але з тим самим холодним вогнем в очах. Одразу повернулася до маєтку, взяла справи в свої руки, ніби й не було тих місяців у клітці. Звісно змінилося ії ставлення до Моргана. Вона вже вважала його дитиною яка потребує нагляду та порад.

 Луна… Луна, звісно ж, плакала від щастя, коли побачила брата живим. Дівчинка сумувала за Велеславом. Тихо, ховаючи сльози в подушку під якою був портрет ельфа, який вона сама намалювала. Але вона не говорила про це вголос. 

 Кассандра залишилась далі охороняти Вульфхартів і тренувати Луну у метанні ножів.

 Морган сидів навпроти старого дуба маєтку Вульфхартів. Того самого, на якому вони з Велеславом будували фортецю майже півроку тому. Дерево стояло, як і раніше, могутнє й мовчазне. Фортеця теж залишилася, трохи пошарпана вітрами, але ціла. Морган з сумом і радістю згадував той час який провів з своїм найкращим другом

— Нарешті тиша та спокій після уроків з твоєю сестрою, — Крон сів поруч, тримаючи в руках кухоль з трав’яним чаєм. — Її більше цікавить кидання кинджалів з Кассандрою, ніж знання.

Морган усміхнувся старому вчителю. 

— Отже, що далі плануєш? — запитав Крон, дивлячись на нього збоку. — Чув, Либідь пропонує тобі посаду при дворі.

Морган похитав головою.

— Мене це не цікавить.У мене є справи важливіші. Я ще не знаю як їх вирішити. Але я зроблю все можливе, щоб знайти... знайти рішення — він подивився на фортецю і посміхнувся — Не можу ж я залишити Луну без її нареченого.