Після грандіозного свята Ліла та Амара знайшли час, щоб поміркувати про свою подорож і неймовірні здібності, які вони відкрили в собі. Вони разом сиділи на лавці на міській площі, спостерігаючи, як згасають останні феєрверки.
«Ми зробили це, Амаро», — сказала Ліла, посміхаючись подрузі. «Ми зламали прокляття і врятували наше місто».
«Я все ще не можу в це повірити», — відповіла Амара, хитаючи головою. «Ми стільки всього пройшли, і все сталося так швидко».
Ліла кивнула. «Це точно була подорож, яку ми ніколи не забудемо. І найприємніше те , що тепер у нас є ці дивовижні сили. Це ніби цілий новий світ відкрився для нас».
Амара подивилася на свої руки, все ще дивуючись магічній енергії, яка текла в ній. «Я просто сподіваюся, що ми зможемо використати наші сили на благо», — сказала вона з ноткою занепокоєння в голосі. «Я не хочу закінчити, як та відьма, яку ми зустріли, використовуючи нашу магію з егоїстичних міркувань».
Ліла поклала руку на плече подрузі. — Не будемо, — твердо сказала вона. «Ми маємо один одного, щоб тримати нас на землі, і ми маємо керівництво нашого наставника, який допомагає нам на цьому шляху».
Амара посміхнулася, почуваючись заспокоєною. «Ви маєте рацію. Ми дбатимемо про те, щоб відповідально використовувати свої повноваження та завжди пам’ятати, навіщо вони нам».
Декілька хвилин вони сиділи в комфортній тиші, насолоджуючись спокоєм ночі. Ліла подивилася на зірки, відчуваючи вдячність за неймовірну подорож, у якій вони з Амарою були.
«Хто знає, які ще пригоди нас чекають?» — міркувала вона з відблиском хвилювання в її очах.
Амара посміхнулася. «Я не знаю, але мені не терпиться дізнатися».
З цими словами дівчата встали, готові до будь-яких випробувань і пригод, які їх чекали попереду. Вони знали, що хоч би що трапилося, вони могли покластися один на одного та на свої неймовірні магічні здібності.
Відредаговано: 11.04.2023