Частина друга

Наступного дня вранці, нічого не роздумуючи, Роман поліз на горище, на якому був безлад, навіть моторошно: якісь старі мішки зі сміттям, напівзруйнований димохід, навіть іржаві вірда були.

Роман зацікавився мішком, який лежав у кутку, накритий якимось картоном. Потихеньку, він поліз діставати мішок, але коли схопив, хотів різко повернути голову і піднятись, тільки кроква дала знати про себе.

Вилізши надвір з болем у лобі через дурну голову, Ронам висипав вміст мішка.

Посипалися старі жовті, на перемішку з новішими, напівззітлівшими, газети, але по звуку було чути, що впало щось не схоже на газуту.

Роман розгорнув руками газети і побачив книгу, на вигляд звичайнісіньку книгу.

" Хоч зайнятись ввечері буде чим ", — подумав він і взяв книгу з собою, а газети зібрав назад у мішок.

Надворі вже смеркалось, Роман допалював мусор та лахміття з горища, нічого цікавого окрім сміття, більше не знайшов нічого.

Роман вирішив помитися після прибирання на горищщі, бо дуже спітнів і забруднився. Якраз як вінмайже закінчив митись, у дім увійшла продавчиня, вона хотіла вибачитись за вчорашнє.

Вона побачила Романа, який мився, і, сміячись, відвернулась: — " я принесла вам поїсти, не зналащо ви хочете, тож взяла те, що ви брали вчора".

Роман швидко витерся і почав поспіхом надягати штани, — " покладіть на стіл і вибачне за таку не зручність ", відповів він. Продавчина поклала їжу на стіл на якому лежала книга, яку роман знайшов на горищі, коли вона побачила книгу, то чи то з жахом, чи то зі злостю пішла гордо геть, не озираючись. Здивований Роман, взяв книгу в руки, — " хм... Звичайна книга, що з нею не так? " — Подумав він про продавчиню. Це була звичайнісінька книга, з великими буквами на обкладинці, " Ідіот" книга достоєвського.

Роман вагався, чи віддати їжу назад, але голод був сильніший. В середині, Романа мучила совість, що він так і не заплатив за їжу, — " заплачу завтра", — подумав про себе.

Перед сном, він вирішив почитати книгу, — " хоч і читав вже кілька разів, але робити нічого ".

Роман працює на складі, та носить важкі ящики, два місяці назад, під час роботу в нього з карману випав телефон, на якого він сам незнаючи цього поставив ящик. Він собі купив би новий, але як цей вже поламаний, то планує кипити новішого, модного, бо простий працював й так не дуже.

Він прочитав майже дві сторінки, так і заснув з книгою в руках. На наступний день, втомлений новим місцем, пішов до магазину щоб розрахуватись. Продавчиня взяла залюбки гроші навіть дала продуктів, — " щось точно не так ", — пробубонів Роман під ніс.

Прийшов додому, Роман сів дочутувати, хоч і знав сюжет на перед, але ж всеодно цікаво. Він прибирання закінчив, робити більш нічого, а відпустка яку він отримав ще не скінчилась, бажання в місто їхати не було також.

Дочитавши п'яту сторінку, Роман перегорнув на наступну, от тільки книга там обривалась. Замість оригінальних листків книги, були вклеєні зовсім інші, на яких був малюнок, чимось схожий на календар.

Роман навіть освіжився, роздивившись детальніше, виявилось що це точно календар, але якийсь дивний, на традиційний не схожий, бумага була книжкова, але постарівша від часу, нічим не відрізняючись від оригінальної, напевне її вклеїли ще в нову книгу.

Календар виглядав незвично, рік йшов не від народження Ісуса Христа, а від стаорення світу, як у старообрядовців.

Він перегорнув сторінку, на якій був записаний апокрифічний текст, який не ввійшов в канон біблії. Роман раніше захоплювався вивченням святого письма, от і зрозумів що то за текст. Не читавши про що там йдеться, одразу перегорнув на останню сторінку, останні 5 сторінок, також був " Ідіот ", але перед цими сторінками було дещо інше, якісь не розбірливі символи, — " продавчиня про щось знає ", — подумав Роман.

Вже було пізно, цієї ночі Роман і не лягав спати, читав тексти та писання якого раніше не читав, хоч і захоплювався цим. На ранок він вирішив піти до продавичині, зачив двері дому, різко розвернувся і плюхнув на землю, подивився назад, біля ніг стояло кошеня, — " під ноги дивись ", — пролунав тонюсінький голос, він схопив кошеня і почав трясти його, повторюючи " повтори , повтори ", у відповіть тільки "м'яв". Мабуть здалося, через те що ніч не спав, через нову інформацію, подумав Роман, накульгуючи пішов далі, почав накульгувати, бо забився об ганок, коли падав.