Помста завжди руйнує того, хто мститься. Навіть якщо всі ці вчинки виправдовують завданою кривдою. І як би всередині не кипіла образа треба зуміти стриматися і не знищити себе разом з тим, на кого спрямовано гнів.
Намагаючись втамувати власний біль характерник нищив поневолювачів, вкладаючи у ці дії усю свою лють і невисловлені образи. Урус – шайтан відправляв до пекла одного за одним безжалісних яничарів, визволяючи знедолених і вкрай стомлених християн.
Старовинний Бахчисарай бачив на своєму віку вкрай багато. Сповнившись плачу, освітившись полум’ям сигнальних вогнів місто сподівалося вижити і залишити в живих своїх жителів. Але не судилося. Татар викурювали із насиджених місць і розбиваючи вщент заганяли до Кафських гір. Кримське ханство зазнало великої ганьби. Остаточно зненавидівши козака, що залишався для них прокляттям на їхню голову, командувачі поставили за мету позбавитись від галдовника назавжди.
На січовика чекала нова сутичка з самим собою. Чим вона скінчиться? Про кінець він написав у своїх нотатках. А нині ми повинні зберегти у собі це знання.