Повернення отамана до Січі стало тріумфом для його прихильників і поразкою тих, хто сподівався більше ніколи не побачити старого характерника.
Не довіряй нікому. Щойно втратиш контроль і дозволиш комусь наблизитися до тебе отримаєш змію на грудях. Це сповна усвідомлював великий воїн. Він розмовляв з усіма і навіть іноді усміхався своїм кривдникам. Але водночас бачив в їхніх очах ненависть і бажання позбутися присутності галдовника поряд з собою.
Сподіваючись повернути собі внутрішню рівновагу Сірко разом з досить невеликою кількістю січовиків вирушив до Кримського ханства. Там на нього не чекали. Урус – шайтан мчав визволяти полонених співвітчизників.
Кошовий, що знову отримав цю посаду, усі свої сили спрямував на відновлення справедливості. Вкрай змучені яничарами і їх знущаннями українці славили Бога за новий прихід свого батька – захисника. Повернення до рідного дому замайоріло перед ними теплим вогником. А отаман все відвойовував захоплений люд, даруючи їм надію на порятунок.
Тепер нічого не могло змусити його відступитися від того, до чого покликали пращури.
Козаки показали людям, що на їхні молитви прийшов заступник і поборник віри. Просіть і дароване вам буде спасіння за ваші страждання.
Характернику випало втратити у цьому протистоянні найдорожче — сина Петра. Але на відчуття болю в нього не було часу. Тепер він належав світу.