Розділ 27

Сильний чоловік зі сталевим характером і гордою поставою міцно тримався в сідлі. Ніхто і ніщо не могло завадити йому виконати свою місію. Зараз лише на козаків сподівалися змучені французькі війська.

Великий полководець починав своє становлення. Його талант воїна став у пригоді великій державі. Від розуміння цього всередині нього розпалювався вогонь праведного гніву, що допомагав відновлювати справедливість.

В сутичках між французами й іспанцями протягом багатьох місяців козаки билися, підтримуючи французів. Багато з них віддавали свої душі за перемогу у війні, що довгі тридцять років виснажувала Європу, знищуючи не лише міста, містечка і селища, а й надії людей на мирне існування. Такою була ціна виживання поколінь.

Протягом цілого року січовики сантиметр за сантиметром відвойовували взяту в заручники місцевість. Дрібні виграші змінювалися гіркими поразками. Однак те, що бентежитиме уми крізь століття ще не сталося. Штурм фортеці Дюнкерк мав бути жирною крапкою у цьому протистоянні.

З добре укріпленого форту, на який перетворилася вежа, іспанське командування чинило спротив своїм ворогам. Французи не могли нічого вдіяти впродовж декількох років. Саме тому допомога козаків залишалася їхньою останньою надією.

Військовий хист Сірка допоміг. Разом з гетьманом Богданом Хмельницьким вони розробили тактику. яка мала подіяти і викурити з насидженого місця зверхніх іспанців. Завдяки хитрощам і ризику козаки змогли втілити в життя авантюрний план.

Зазирнувши у найближче майбутнє химородник побачив кінець цього зіткнення. Скрізь майоріли французькі стяги, а в очах побратимів читався захват. Настав час втілювати цей задум.

Козаки розділилися на кілька загонів. Перший залишився під проводом гетьмана, а друга приєдналася до старшини Половця. Усі були готові до будь-якого розвитку подій, тож підкорялися військовим рішенням.

Всі дії, злагоджені з командувачем, січовики вчиняли вночі. Підпливши до міста галера опинилася в оточенні, яке влаштувала іспанська ескадра з вдвічі більшої кількості кораблів.

Передбачаючи таку ситуацію Сірко наказав підняти на усіх суднах білі прапори на знак капітуляції. Але насправді то був лише маневр, вправно поставлена пастка, до якої й потрапили необачні ідальго.

Щойно кораблі наблизилися до них січовики пішли на абордаж. Розгублені іспанці лише дали кілька залпів, пошкодивши французьке судно.

Переміщуючись на борт супротивника українці вступали в рукопашний бій. У цьому вони були незрівнянні, тож не важко здогадатися хто, в підсумку, переміг.

Важливим здобутком стало захоплення сторожових бриг. На третій з них найманців очікував подарунок долі. Тут перебував адмірал, що командував фортецею «Мадрик». Милосердно даруючи адміралу шанс на життя Сірко поставив одну умову: він стане лоцманом флотилії і проведе воїнів повз лоцманську вежу.

Швидко зметикувавши, що власне життя йому дорожче, адмірал, котрий лишився безіменним, як власне, і всі зрадники, погодився.

Щойно той назвав пароль іспанці втратили пильність і прийняли прибульців за своїх. Цим козаки і скористалися, захопивши фортецю з гарматами й продовжуючи бій з невгамовним суперником.

На підмогу вже поспішали війська гетьмана Хмельницького. Відділившись від французів вони швидким маршем рухалися у напрямку Дюнкерка.

Вночі військо блискавично увірвалося до міста. Зрозумівши, що спротив не має сенсу, адже вони оточені козаками з обох боків, іспанці склали зброю.

Перемогу було здобуто. На цих сильних, мудрих і водночас добрих чоловіків з шаблями на боці дивилися із щирим захопленням і непідробним інтересом. Їхні імена назавжди увійшли до світової історії.

За цей штурм Іван разом з гетьманом та іншими старшинами отримав французький орден. Це тішило Хмельницького, але для галдовника не мало жодного значення.

Після згаданих подій чоловік ще кілька років був на цій війні. І врешті повернувся до Січі з важливим бойовим досвідом.

Усе це вразило Ляну. Її прадід написав історію, почавши зі служіння іншій державі. Але усі ми часом помиляємося.

Головне зробити з цього правильні висновки.

З такими думками дівчина вийшла з медитації і ще довго потім не могла заснути. А коли це врешті сталося їй наснився той, хто сотворив і світ, і її. Він сумно всміхався, а в Його очах застигли теплі промені сонця, що оселилось в душі. Що це означало ніхто не знав.

Правильна відповідь завжди найпростіша.

Так поляниця отримувала підтримку Вищих Сил, щоб розібратися у своєму житті і досягнути бажаного.

Таку допомогу колись мав і Сірко. Тепер це чекало на неї, покликавши за собою.