Планетарна система: Соларна
«Привид» вийшов із гіперпереходу на околиці системи — і майже одразу завмер. Вірус, упроваджений у його бортові системи, спрацював точно й безжально: енергоживлення обірвалося повністю. Навігаційні вогні згасли, сенсори осліпли, більшість контурів керування пішла в аварійне відключення.
Корабель залишився темною, німою масою в космосі — без захисту, без зв’язку, без можливості маневрувати.
Єдиним рухом у цій мертвій тиші став вихід бойового модуля. Він вислизнув з ангара в ручному режимі, на автономних акумуляторах, і без зайвих маневрів узяв курс на Вердан. Усередині перебували лише двоє — Алан і Віра.
«Привид» не чекав — він боровся. Аварійні системи повільно, крок за кроком, намагалися повернути живлення хоча б до мінімального рівня. Корабель мав відновитися й піти, зникнути з системи раніше, ніж його виявлять, захоплять або знищать.
— Як думаєш, встигнуть? — тихо запитала Віра, не зводячи погляду з темного силуету, що танув в ілюмінаторі.
Алан мовчки стежив за траєкторією модуля, а потім коротко кивнув.
— Ми вийшли з гіперпереходу достатньо далеко від межі системи, — сказав він упевнено. — У команди буде час відновити живлення, перш ніж сюди дістанеться патруль. Усе буде нормально. Не хвилюйся. Вони встигнуть піти в безпечну зону.