«спадкоємиця темряви» частина 1

Розділ 26. Світло серед темряви

Після втечі Скорпіуса в башті запанувала тиша.

Орден Надії зібрався навколо Селестіни, яка стояла рівно, мов справжня лідерка.

Її очі світилися впевненістю, а серце більше не тягло темряву за собою.

Професори на чолі з директором уже поспішали до башти.

Коли вони побачили розгром і знайшли в руках учнів докази — листи, амулети, заборонені книги, все стало зрозумілим.

Дівчина змогла пояснити кожен крок: як вела подвійну гру, як записувала плани злочинців і як врятувала себе й інших.

Її більше ніхто не називав "донькою Волдеморта".

Тепер її знали як Селестіну Ріддл — ту, хто обрала світло.

Джеймс стояв поруч, тримаючи її за руку.

Його очі світилися гордістю.

Директор Хоґвортсу, глянувши на неї, вимовив:

— Ти показала найголовніше, що може бути в людині: право на вибір. І ти зробила його правильно.

Студенти, які ще вчора шепотілися за її спиною, тепер дивилися з повагою.

Свято в Великій залі того вечора було особливим.

Орден Надії отримав нагороди за мужність.

А Селестіну запросили стати новим захисником Гоґвортсу — у спеціальній команді учнів, що підтримували порядок у школі.

Кінець розділу!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше