Розділ 10. Рада Ордена

Кімната за потаємною стіною була залита тьмяним світлом.

Орден Нової Надії зібрався на термінову нараду. Всі були втомлені після бою, але обличчя світилися рішучістю.

Селестіна стояла в центрі кола, тримаючи в руках стару карту Гоґвортсу.

На карті блимали маленькі точки — чарівний слід усіх присутніх у замку.

— Нам потрібно вирішити, що робити, — сказала вона твердо. — Скорпіус Малфой зраджує Гоґвортс. І він не один.

Джеймс стиснув кулаки:

— Я завжди знав, що він не на нашому боці!

— Треба вистежити його, — тихо сказала Роксі. — Дізнатися, з ким він працює.

— А якщо це пастка? — заперечив Г'юґо. — Може, він саме цього й хоче — щоб ми розкрили себе.

Кілька хвилин усі мовчали.

Тоді Селестіна зробила крок уперед:

— Я піду. Я простежу за ним сама. Він підозрює мене найменше.

— Ні! — вигукнув Джеймс. — Це занадто небезпечно!

— У мене є сила, — спокійно відповіла Селестіна. — Якщо щось станеться, я зможу захистити себе. А ще… я повинна це зробити. Для всіх нас.

Її друзі перезирнулися. І зрештою, Джеймс кивнув:

— Тільки будь обережною. І якщо буде хоч найменший натяк на небезпеку — повернись.

Селестіна усміхнулася й обняла його:

— Я обіцяю.

Вона взяла з собою старий плащ-невидимку, що колись належав самому Гаррі Поттеру, і вирушила в ніч.

Її серце калатало в грудях. Вона знала: попереду — шлях, який змінить усе.

Бо деякі таємниці мають силу зруйнувати не тільки школу… а й саму Селестіну.