3

Увечері Злата закінчила прибирати, вийшла у двір, щоб відпочити. Вона стоїть біля хати, полуденна спека вже спала. Раптом помітила, що до двору підійшли хлопець і дівчина. 

- Господине, це ти Злата?

Вона підійшла до хвіртки й відповіла:

- Добрий день, так це я. А ви хто?

- Мене звуть Любомир, а це моя сестра Мирослава. Ми чули, що вам потрібна допомога й хочемо вам допомогти.

- Добре, я буду вам платити за це.

- Добре, але багато не потрібно, - сказала Мирослава. 

- Можете завтра приходити, я буду наводити лад у дворі. 

- Добре, а давайте познайомимося, повечеряємо разом, ми запрошуємо вас, - сказала дівчина Златі. 

- А де ви живете?

- Та тут недалеко, через три хати наша дача, ми її недавно купили, - відповів хлопець. 

- То ви купили хату покійного Матвія Криничного. 

- Саме так, - відповіла Мирослава. 

Злата замкнула двері й пішла за новими знайомими. Вони поласували борщем та тортом з чаєм. 

Виявилося, що брат і сестра приїхали з Києва, Любомирові двадцять три роки, він працює електриком, а Мирославі двадцять років, вона навчається на журналіста. 

Брат і сестра схожі між собою, обоє рудоволосі й зеленоокі. Любомир вищий за сестру, у нього коротке волосся, він займається спортом. 

Мирослава середньої статури, трохи нижча за брата, у неї на обличчі немає ластовиння, а у Любомира є.

 Дівчата й хлопець розмовляли, жартували, сміялися й не знали, що за ними спостерігає дух з яким говорила Марія Дмитрівна. Він спостерігає за ними ще з того моменту, як вони вирішили прийти до Злати.

- Отже, брат і сестра порушили заборону й будуть допомагати дівчині. Вони за це будуть покарані.

Дух стиснув кулаки й за мить зник.

Нічого не підозрюючи, брат і сестра провели нову знайому додому, уже було темно, коли вони вийшли з хати.

Всі троє ідуть по вулиці, раптом налетів смерч, підхопив людей і кудись поніс, вони кричали, але ніхто їм не допоміг.

Дівчата й хлопець опинилися у незнайомому місці, побачили духа, вони знаходяться перед лісом. 

- Вітаю тебе, Злато. Нам потрібно поговорити. А ви ідіть звідси, - показав дух на Мирославу й Любомира й вони пішли, бо помітили гнівний погляд.

- А ти йди за мною. 

Дівчина пішла за духом і у її голові крутиться запитання. Злата відкрила рота, коли побачила інших духів.

- Я привів нову охоронницю, яка буде підтримувати баланс між світами замість своєї покійної бабусі. 

Злата просто шокована від цих слів. 

- Не буде вона охоронницею, - почула дівчина чоловічий голос і обернулася, духи також це зробили.