Розділ 3

Тагір

У мене з’явилася мета – я хочу знайти цього Барта. Але поки що він мені ніде не трапляється. А мені вже дуже хочеться з ним познайомитися! Якийсь не здоровий потяг, як на мене.

Раптом у моїй голові лунає крик:

«Ердане, Раяне! Допоможіть!»

Що за… Хто це? Я давно навчився відгороджуватися від чужих емоцій. Чому ж я це почув? Виходжу зі своєї кімнати та не виявляю біля дверей охорону.

І взагалі довкола панує незвичайне пожвавлення. Скориставшись загальною метушнею і відсутністю охоронців, я вирішив поблукати палацом. З уривків розмов і думок, які чув, я зрозумів, що цей Барт зник. Не один я його шукаю, виявляється!

Замислившись, в одному з темних коридорів налітаю на короля Ердана.

– Тагіре! – гарчить на мене король. – Ти що тут робиш?

– Живу у вашому палаці, Ваша Величність, – що ще я можу відповісти на таке ідіотське запитання?

– Ти вже познайомився зі своїм наставником? – шипить на мене король.

– А я схожий на ясновидця? Хто з тих, хто живе в палаці, – мій наставник? – відверто сміюся я.

Дражнити короля Диких Земель, напевно, не найкраща витівка, але мені здається, що Ердан не встиг розсердитися, здивувавшись моїй несподіваній балакучості.

– Сьогодні на обіді з ним познайомишся. Не запізнюйся, Кай любить пунктуальність.

Нагадування про те, що незабаром у мене з’явиться новий наставник, та ще проінструктований батьком, що зі мною «треба жорсткіше», викликає в мене мимовільне тремтіння. Від мого гарного настрою не залишилося і сліду.

Я вже збираюся якнайшвидше зникнути, але король зупиняє мене питанням:

– Ти щось бачив чи чув про подію?

– Ні, не бачив. Тільки, – замислююся, я не хочу зізнаватись, що мої ментальні здібності давно повернулися. Тому відповідаю обтічно, – чув крики. Може, мені здалося… А цей Барт, він хто?

«Хто такий Барт? Як би мені хотілося відповісти на це запитання, що він мій брат! Але не зараз і вже точно не спадкоємцю Тагіру!» – Я «почув» Ердана і від цієї новини ледве встояв на ногах. Барт – брат короля Ердана? Незаконнонароджений, зважаючи на все. О це так новина! Ось тільки чому саме від мене це треба приховувати? І яким боком до цього всього моя мати??

– Чекаю на тебе на обіді, – нагадує мені король, а я все ще обмірковую отриману інформацію. І припущення, які приходять мені на думку,  зовсім не тішать.

– А доти що мені робити? – скривившись, питаю я.

– Та що хочеш, але з території палацу ні кроку!

У відповідь я тільки киваю і поспішно повертаюся до відведених мені покоїв, радіючи, що король не звернув уваги на відсутність поряд зі мною охоронців.

Беру першу книгу, що попалася, і поринаю у світ формул. Задрімавши, ледве не пропускаю час обіду. Коли я подивився на годинник, виявилося, що часу вистачає лише на те, щоби переодягнутися і дійти до малої трапезної.

Дуже намагаюся не запізнитися, я в результаті приходжу до трапезної на п’ять хвилин раніше, а там уже, як завжди, королева Ксі та принцеса Карада з дітьми.

Схоже, що обід у родинному колі в палаці – це традиція.

За кілька хвилин з’являються король Ердан і принц Раян.

– Познайомся зі своїм наставником, Тагіре. Каю, твій підопічний – Тагір. – Король Ердан знайомить мене із чоловіком, якого я вже неодноразово бачив у палаці та знаю як отця Ксі, дружини Ердана.

Зустрівшись із холодним поглядом Кая, я відразу ж відвожу очі. Нічого хорошого від цього знайомства я не чекаю. Якщо батько вибрав мені його в наставники, то рука його важка, як і в усіх моїх попередніх. Подумки вию, мені й вдома не солодко доводилося, а що буде тут? Тим більше зараз, коли батько практично відмовився від мене. Я чув його розмову з Грегом, батьком Ердану: для всіх у Диких Землях я буду не Спадкоємець Тагір із Роду Ментальних Драконів, а лише Тагір із Роду Окільцьованих. Це Рід, з якого походить моя мати.

Раян

Перед обідом Ердан оголосив про призначення Кая наставником спадкоємця. Я тільки заскрипів зубами, викликавши здивований погляд Каради. Сподіваюся, ніхто більше не помітив мого роздратування, а ось те, що Тагір зовсім не зрадів своєму наставникові, і відверто його побоюється, я вловив і зрадів. Чи то ще буде! Веселощі тільки починаються!

Після обіду заходжу до бібліотеки та натикаюся на Тагіра. Як же він мене дратує! Тиняється палацом, сує свій ніс у всі щілини. Ще й Кая йому в наставники! Ні, мені не шкода, швидше навпаки, менше мені уваги від наставника дістанеться – щасливіше буду. Ось просто дратує мене цей шмаркач. І зовсім не тішить, що ми з ним разом навчатимемося. Ще й Дарата Ердан йому в охоронці призначив! Наче й не сподівається, що Барт повернеться.

Поява Тагіра в бібліотеці викликала в мене черговий напад подразнення.

Спадкоємець то в нас книжки читати любить! Книжковий хробак, як виявилося.

Ну, нічого, Кай йому швидко м’язи наростить! Посміхаюся, згадуючи тренування наставника. Веселощі закінчилися, Тагіре! Тут тобі не Імперський інститут шляхетних дівчат! До того ж Академія Диких Земель, не тільки вважається одним із найпрестижніших навчальних закладів, але водночас найскладніша для навчання. Так що, твій тато, малий, схоже, неабияк тебе недолюблює, раз так підгадав, відправивши до нас. А я точно не збираюся спрощувати тобі життя. Так що з нетерпінням чекаю на початок наших спільних тренувань, а потім і навчання!