Велика Рада Клану Тоарен була знову скликана. Цього разу на вимогу представника головної сім’ї. Дехто був роздратований вже другим скликанням за пів року, інші були незадоволені тим, що Лієна відмовила усім кандидатам, та і це скликання перервало підготовку до так званої «другої хвилі». Але були і ті, що бачили у цьому можливість натиснути на Тоарен. Тому гомін у приміщені Ради не вщухав ні на секунду. Дехто вважав, що головна сім’я остаточно втратила вплив, коли навіть «льодяний лорд» став на сторону бунтівників. Тим більше, що Раду скликали за добу після всіх подій.
- Тиша! Рада Клану вітає Головуючого! - герольд прокричав фразу та тиша опустилась у приміщення... Напруження зросло,навіть у повітрі можна було побачити іскри. Всі вже готові були побачити кого Аверін призначив своїм спадкоємцем. Адже чутки серед членів клану ширились одна божевільніше іншої. Від того, що спадкоємицею виявиться Лієна (на що більшість і сподівалась), до того, що призначать спадкоємцем «приблуду». Саме в залежності від цих фактів Рада діятиме далі. Але варто було їм побачити хто саме зайшов до зали, всі присутні як один остовпіли. Після чого герольд продовжив:
– Аверін ер курае Тоарен!
Йому доводилось спиратись на палицю, але враховуючи у якому стані він був ще вчора, це було справжнє чудо. Слідом за ним йшли Лієна та Ролерана. Всі троє вдягнені у парадне вбрання, що шокувало усіх ще більше.
- Шановні соратники! Всі ці роки ми захищали одне одного. Перед ворогами, недалекими політиками та різними ненависниками. Ваші предки довірили моїм представляти ельфів перед іншими народами. І ми сумлінно виконували покладені на нас обов’язки! Нам вдалося отримати вплив навіть серед людей! Але дехто з вас вирішив, що спокійні часи це привід, аби відплатити нам за давні рахунки. Або ж амбіції засліпили вас! Тому, моїй дочці довелось самотужки подавляти бунт двох впливових представників клану. Але серед них виявився темний ельф! Перший за кілька сотень років! - остання фраза викликала хвилю обурення та гніву серед членів Ради.
- Темний ельф? Хвороба тобі мізки відняла? - обурено прокричав найближчий до аверіна ельф. - Де докази та свідки окрім твоєї улюбленої принцески? - розпалено прокричав він і вже бажав продовжити, як гвардієць ударом глефи розрубав стіл за яким той сидів.
- Як ти смієш ображати пані Лієну?! - ледь не прогарчав воїн з глефою. - Тебе не було там! Як ти смієш насміхатися над доблестю тих, хто бився до самого кінця?!
- Дякую за вашу думку Гольране! Займіть своє місце! - Аверін втихомирив гвардійця, - Рада дійсно навіть не знає із чим зіткнулась моя родина. Вони були надто зайняті, аби зрозуміти, що ними маніпулювали. Ви хотіли доказів? Тоді спитайте своїх гвардійців, синів та дочок, що були тут у ту ніч! - голос Аверіна луною розійшовся по всій залі. Хоча він і був все ще блідий але Потік, що він мимоволі пропустив крізь себе, змусив усіх затамувати подих.
- Ми питали! І вони несли якусь нісенітницю! - встав доволі таки жирний ельф Нарвіас, що відповідав за торгівельні угоди клану. - Але всі як один стверджують, що принцеса програла... навіть з підтримкою гвардійців!
- Нарвіас, скажи мені, чи вистояв би ти проти Лаердена? Один на один? - голос Аверіна був тихий, але всі присутні відчули загрозу.
- «Льодяний лорд» славився своєю силою... У цілому клані він поступався тільки Вам мій лорд. - дипломатична відповідь ельфа, здавалося, прибрала лезо від ший присутніх
- Так дійсно! Він був доволі потужним Направляючим. До того ж, він ще мав підтримку темного джерела. Хто з вас має досвід боротьби з такими противниками? - Аверін все продовжував тиснути на Раду. Більшість вже думала лише про те, аби покинути її як найшвидше... і бажано живими. - Ви були так засліплені можливістю породичатись із головною сім’єю, що забули про свої обов’язки. Якби клан виступив єдиним фронтом, то більшості жертв вдалося б уникнути! Але ви всі переслідували тільки власні інтереси! Вам хоча б вистачило розуму не стати на сторону бунтівників. Через останні події кожен має пройти перевірку! Ви можете відмовитись, але у той самий момент - будете виключені з клану! - Аверін посміхався і ця посмішка злякала усіх присутніх, немов вони побачили звіра будучи здобиччю.
- Якщо всі сім’ї відмовляться, то що? Виключиш усіх? - піднявся один з сторонників Лаердена у перемовах. Він перший кричав про необхідність заміни голови, як тільки почув про стан Аверіна.
- Саме так! Більше того! Я вважатиму, що всі, хто відмовився від перевірки є сторонниками Лаердена! - жорстка відповідь змусила всіх членів Ради Клану напружено згадувати всі їхні грішки. - Ну коли із цим розібрались, то є ще одне питання. Не так давно Рада вимагала одруження моєї дочки на одному з запропонованих їй кандидатів. Я вважаю, що ця вимога неприпустима і недійсна. І будь хто з вас, хто намагатиметься продовжувати тиснути у цьому питанні викличе лише мій гнів. Хоча, якщо кандидат зможе перевершити моїх дітей, тоді все можливо. - Аверін хитро посміхався. Все це дійство було приготоване лише для цього моменту.
- Дітей?! Але ж у Вас тільки дочка! - ледь не прокричав Нарвіас. Хоча він лише озвучив думку більшості членів Ради.
- Так. Тим хто здолав Лаердена, був мій прийомний син - Нік орнар Тоарен! - ця заява викликала ще більше обурення, аніж попередня про темного ельфа. Адже це фактичне визнання приблуди хумаера - членом головної сім’ї клану з усіма правами і привілеями.
* * *
Тим часом, Нік у супроводі Лізи спостерігав за маєтком Бронека з будівлі, що постраждала у одній з сутичок. Хоч вона і була закрита, але доступ їм надали, проте неофіційно. Він тільки диву давався, як дівчині вдалося зібрати невелику армію для штурму цього маєтку. Хоча всі вони колишні васали її батька і те, що вони розповіли, розлютило дівчину.
- І все ж я здивований, що вони готові піти війною на цього покидька. - Нік дивився на Лізу та не розумів чому вони вирішили піти на такий крок, хоча перед цим залишили її на опіку коваля.