14. Сергій

Поля спускається на сніданок останньою. Мама невдоволено дивиться на неї:

— Що, тепер, коли спиш в хазяйській спальні, вчасно прокинутись не доля? 

— А коли це вчасно? — Поліна схожа на горобця, який пижиться битися з вороною.

— Сніданок розпочинається рівно о сьомій сорок! І ні хвилиною пізніше! З твоєю освітою в скількись класів могла б вже по годиннику хоч орієнтуватись!

— Навіщо так рано снідати? — вона дивиться на стіл і кров відливає від щік.

— Бо Сергію і Матвію взагалі-то на роботу!

— Мамо, чого ти на неї насідаєш, — я насуплююсь. 

— То вони можуть снідати самі, — знизує плечима Поля. І важко зітхає. 

— Дійсно, ми цілком можемо і самі поїсти, — погоджуюсь я. — Нащо придиратись до такого? 

— Це сімейна традиція! Я не дозволю якійсь вискочці її руйнувати! — про те, що Матвій переважно виходить з спальні після обіду мама мовчить. 

— Її можна руйнувати тільки Матвію, так? Хоч в чомусь він має бути неперевершеним… — хмикаю і усміхаюсь. — Не бійся, тут Поля його точно не обійде. 

— В цьому домі, схоже, тепер моя думка нічого не варта, — мама відпиває каву. — Отже хай так. Я думала займатися організацією свята, але якщо вже ти підкаблучник і вважаєш, що твоя жінка краще знає як тримати порядок в домі, то гаразд! Відпочину нарешті! Нехай вона сама зробить вечірку на тридцять гостей! 

— Ти хотіла цю вечірку, хіба ні? — я вигинаю брову. — Поліна нікого тут не знає, вона таке ніколи не робила. 

— От і дізнається, як це! Вона ж так прагнула до нашого товариства! Але це їй не відлежуватися на ліжку до обіду. Тут треба вміти тримати обличчя, — мама вхопилась за цю думку так активно, наче тільки й чекала від мене приводу. — Я стільки років працювала на благо родини, але ви це не цінуєте. Час давати дорогу молодим, давай, Поліно, берись за роботу! 

— Але вона не хотіла ніяких святкувань, — я насуплююсь. 

— А ти думаєш я, народивши двійню, хотіла святкувань? Твій батько мене не питав, як і моя свекруха. Є репутація сім’ї. І я не дозволю її руйнувати примхами якоїсь селючки. 

— Але ж ти така досвідчена в цьому, — я вирішив піти з іншого боку. — Авжеж, у Поліни не вийде зробити це без твоєї допомоги. 

— Ну як вийде так і буде, — мама відкидається на стільчику і буравить Полю поглядом. — Ти ж на язик гостра? От і подивимось, як будеш командувати персоналом. Може тоді почнеш і свекруху поважати. 

— Гаразд, — несподівано тихо каже Поліна. 

Вона приймає цей виклик, навіть не зрозумівши, що це добре продумана пастка. 

Але я не буду їй зараз це пояснювати. Ввечері поговоримо.

Коли ми завершуємо сніданок, я підходжу до неї, нахиляюсь і шепочу:

— Тримайся, ввечері допоможу тобі. 

Вона вдячно посміхається. Цей жест, звісно, помічає мама. 

— Я їду на два дні до подруги, — повідомляє вона. — Повернусь завтра ввечері. Вечірка післязавтра. Сподіваюсь, мені не доведеться червоніти перед гостями. 

***

Як зазвичай, на початку робочого дня я обʼїжджаю заклади, які запланував обʼїхати. І от, коли приїжджаю в наш головний новий ресторан у центрі міста, який має ось-ось отримати зірку Мішлен, бачу, що всі ніби на нервах. Офіціанти бігають від столу до столу. Менеджер Анатолій також бігає з ними. Я насуплююсь.

Чекаю, коли Анатолій мене помітить, бо не збираюсь відривати його від клієнтів, все ж, клієнти — головні, не власник. Так завжди було і буде, їх мають обслужити в першу чергу.

Анатолій помічає мене не одразу, а щойно помічає, таки підходить до бару. 

— Що у вас тут відбувається, дивлюсь, гості якісь незадоволені? — питаю його прямо. 

— Мʼясо новозеландського ягняти, яке доставили позавчора, все протухло, всі холодильники вийшли з ладу, ми пробуємо знайти заміну, але самі розумієте, це не так просто. Смак не той. 

— Як всі холодильники разом могли вийти з ладу? — насуплююсь я. 

— Напевно, був збій в мережі, хоча ми вже зв’язалися з постачальником електроенергії, і той заперечує все…

Ось і чергова глава!

 Якщо книга вам сподобалась, але ви ще не зареєстровані на букнет, це можна зробити за один клік і тоді ви зможете додати книгу до бібліотеки, щоб вона точно не загубилась! Реєстрація на букнет безпечна і безплатна) Також буду вдячна за сердечко книзі і коментарі!