71. Марія. Ритуал очищення

При цих словах короля я відчула, що моє серце перестало битися, а в грудях забракло повітря.  Я була впевнена, що таким чином Його Величність разом із церковниками. яким я теж не потрібна, бо можу розповісти про їхнє шпигунство у палаці, змовились мене позбутися. Скажуть. що я не пройшла ритуал, а насправді вб’ють мене…

Я поглянула на Артура, на моїх очах виступили сльози. Що він відповість? Чи погодиться на цю пропозицію? 

— Я не дозволю Марії проходити такий ритуал, — Артур насупився. — Її безпека для мене важливіша за корону.

 — Тоді ви не зможете одружитися, — сказав король. — Доведеться тобі шукати іншу дружину, а її відправити до монастиря або до якогось маєтку. 

— Я не відправлю Марію нікуди, — Артур стис мою долоню. — Але вона вагітна, я не хочу, щоб вона ризикувала.

 — Якщо це необхідно, я готова пройти цей ритуал, — сказала я, хоча мені було дуже страшно, руки й ноги тремтіли, та я сміливо дивилася в обличчя королю.  — Я хочу стати дружиною вашого сина не через бажання вигоди, а тому, що кохаю його! Заради того, щоб бути з ним, я готова пройти будь-які випробування! 

— Якщо ти погоджуєшся, це все полегшує, — король, здається, був задоволений тим, що я сказала. — Артур може не погоджуватись, головне, щоб ти розуміла, що це дійсно потрібно заради того, щоб ваш шлюб прийняло суспільство і церква. 

 — Так, я згодна, — я побачила, що Артур хоче заперечити,  і легенько стиснула його долоню.  — Коли відбудеться випробування?

— Церква має все підготувати, якщо ми дамо позитивну відповідь, вони підготують випробування, але це буде швидко. 

 — Навіщо вплутувати сюди церкву? — обурилась Гелена. — Я не вірю, що церковники не підлаштують щось погане, згадайте, як вони вчора хотіли спалити на вогнищі жінку. лише за те. що вона завагітніла не в шлюбі! 

— Так, це ризик, — кивнув король. — Але якщо Марія пройде випробування, ніхто ніколи не зможе заперечити її право на одруження з Артуром. 

— Ми відмовляємось, — сказав Артур впевнено, взявши мене за руку.

 — Але я не хочу жити далеко від тебе, навіщо мені таке життя, — прошепотіла я, ковтаючи солоні сльози. 

— Я можу відмовитись від спадку, — Артур обійняв мене. — Так і зроблю. 

— Прекрасна ідея, — хмикнув його брат, задоволено усміхаючись. 

Я подумала, що вони з королем спеціально це задумали, поставили нас в такі умови, де Артур буде вимушений сам відмовитись від престолу… Це було так несправедливо…

— Я б не хотів, щоб ти відмовлявся від престолу, — король зітхнув. — Можете подумати, скільки вам треба. Не поспішайте.

— Тут нема про що думати, — Артур похитав головою. — Марія не буде ризикувати. На цьому і завершимо дискусію.

 — Я дуже розчарувалася в тобі, батьку! — вигукнула Гелена. — Не знала, що ти такий жорстокий! 

— Це не я придумав, — він зітхнув. — Марія все ще може лишитись фавориткою Артура. Тоді їй не треба буде нічого робити. І Артуру так не треба буде відмовлятись від спадку. Бо якщо ти, Гелено, поїдеш до Хеталії з Генрі, то у мене і так на одного престолонаступника менше. Я не можу втратити і Артура в цьому плані! 

 — Але тоді ти змусиш Артура одружитися з якоюсь багатою спадкоємицею!  Він ніколи не піде на таке, Артур не такий підлий, як твій улюбленець Річард! — Гелена підвелась на ноги. — Якщо ти не зміниш це рішення, я перестану спілкуватися з тобою! Поїду до Хеталії і розірву всі зв’язки зі своєю батьківщиною! 

— Коли це Річард був моїм улюбленцем?! Я просто не хочу, щоб люди не прийняли це все! Не хочу, щоб було повстання! — король теж підвищив голос…