=8=

Усе почалося випадково. Чергова співбесіда. Довге очікування в нескінченній черзі.

- Ти дивись, яка фіфа, - штовхнула мене ліктем у бік жінка, яка сиділа на сусідньому стільці. - Видно, коханка директора.

- Коханка? - пробурмотів хтось з іншого боку.

- На дружину не схожа.

З кабінету випурхнула ефектна дівчина. Спочатку мені здавалося, їй не більше двадцяти, але чим ближче до нас вона наближалася, тим ясніше ставало, що вона може виявитися набагато старшою. Просто має чудовий вигляд, дуже доглянута і одягнена стильно, за останніми модними трендами.

Оля це все відстежувала і постійно обговорювала зі мною.

- Ніс задерла, - пробурчала жінка, спостерігаючи за цією красунею. - А в наш бік навіть не дивиться. Ми для неї наче комахи.

Не знаю, чи то випадково, під впливом емоцій, чи то навмисно, проте жінка різко зробила крок убік і цим маневром ледь не збила красуню з ніг.

- Дивись, куди йдеш, - прошипіла та, скривившись.

А після гидливо поморщилася і пройшла повз, обтрушуючи плече, ніби її ідеальне пальто могло забруднитися від цього раптового зіткнення.

- Ось її справжнє обличчя, - урочисто підсумувала моя "сусідка".

- Ви ж її самі штовхнули.

- І що? Могла бути ввічливішою.

Мій погляд упав униз. І я помітила гаманець із логотипом відомого бренду, про який мріяла Оля. Мабуть, випав із сумки.

- Зачекайте! - окликнула жінку, піднявши гаманець. - Ви загубили...

Але вона вже продефілювала в ліфт.

- Ти ідіотка? - "сусідка" підступила до мене. - Реально хочеш це повернути?

- Звісно, це ж чужий гаманець.

- Давай хоч подивимося, що там.

- Навіщо?

- Ні, ти точно якась блаженна.

З'ясовувати стосунки далі я не стала. Помчала за зниклою в ліфті красунею. Щоправда, поки що не розуміла, як її знайду.

Якби знала, до чого наше знайомство призведе зрештою, ніколи б не доторкнулася до того клятого гаманця.

Навіть не знаю, як мені вдалося знайти ту ефектну жінку. Усе-таки офіс величезний, там розташовувалося безліч компаній, і я й гадки не мала, куди саме рушить ця ефектна красуня. Просто зайшла в сусідній ліфт і навмання натиснула кнопку. Обрала поверх, де розташовувалися різні кафе і ресторани для співробітників.

Як же сильно я здивувалася, коли відчинилися стулки ліфта. Прямо переді мною опинилася та загадкова незнайомка, яка впустила гаманець.

Вона лінивою ходою прямувала в бік ресторану.

Я вийшла з ліфта і на кілька секунд зависла, розглядаючи жінку. Те, як вона рухалася, як буквально пропливала вперед, не могло не заворожувати. Незнайомка була схожа на відому модель або кіноактрису. Настільки вражала її зовнішність.

Розкішна грива світлого волосся. Ідеальна фігура. Манери, які мимоволі притягували увагу.

- Стривайте! - все ж таки вигукнула я. - Зачекайте хвилинку.

Кинулася слідом за нею.

Вона обернулася і в її яскравих блакитних очах спалахнуло явне здивування. Жінка окинула мене поглядом і начебто навіть скривилася, не розуміючи, чому хтось на кшталт мене взагалі ризикнув із нею заговорити. Відволік від чогось важливого.

-  Люба моя, - натягнуто посміхнулася вона. - Служба соціальної допомоги в сусідньому бізнес-центрі. Не розумію, чому багато хто досі...

- Ні, ви зрозуміли, - похитала головою. - Мені соціальна допомога не потрібна.

- Невже? - вигнула брову незнайомка. - Так і не скажеш.

- Я на роботу прийшла влаштовуватися. Ви якраз вийшли з кабінету мого майбутнього начальника, - випалила, а потім зрозуміла, що надто багато планів побудувала, і постаралася виправитися: - Можливо, майбутнього начальника. Я чекала в черзі на співбесіду.

- Ах, Олег досі підбирає собі помічницю, - протягнула вона. - Ось чому під його кабінетом стільки злиденного... хм, стільки народу. Нова програма компанії вимагає приймати на цю посаду людей без досвіду роботи.

- Чудова можливість для новачка.

- Нісенітниця несусвітня, - фиркнула вона. - Слухай, дівчинко, не знаю, що тобі в тій черзі... хм сирих і вбогих наговорили, але я ніяк не можу влаштуватися на вакансію.

- Ні, що ви, я не збиралася просити про таке.

- Тоді навіщо ти за мною помчала? - скривилася вона.

- Ви гаманець загубили, - подала їй пропажу. - Ось.

Жінка подивилася на мене так, що стало не по собі. У якийсь момент промайнула думка, ніби вона покличе охорону і звинуватить мене в крадіжці. Хоча звісно, скрізь встановлені камери. Напевно, можна переглянути запис і переконатися в моїй повній невинності.