Гліб Олександрович Бодров
Вона кинулася на мене так, ніби бажала видряпати мої очі. Я ледь встиг перехопити її, але дівчина рвонулася настільки різко і рвучко, що ми обидва втратили рівновагу. Спершу повалилися на крісло, а потім просто на підлогу, і розтягнулися посеред кабінету в цікавій позі.
Ця маленька стерва опинилася піді мною. Ще й із розсунутими ногами. Шкода тільки, що вона була в джинсах. Спідниця або сукня куди краще годилися для такої пози. Розпатлана. Розлючена. Справжня фурія.
Та що ця клята дівчина собі дозволяє? Уперто розігрує ображену невинність. Хоча минулого разу я повівся. Спрацювало. Ось вона і вирішила провертати цей трюк до нескінченності.
Усе сталося трохи більше трьох років тому. Я випадково опинився на тій вечірці. Купа народу. Завжди любив загубитися в натовпі. Там, де мене ніхто не знав і не мчав миттю догоджати. Побачив цю дівчину –– і залип. Погляд точно приклеївся до неї. Та так міцно, що не відвести, не відірватися.
Ясні очі, мила усмішка. Вона ніяковіла, здавалася чужою там, немов випадково туди заскочила. А потім розвеселилася. Різко. Опинилася в мене на колінах. Заливалася сміхом.
Я повівся. Реально запалився. Зовсім поплив, коли виявилося, що ця дівчинка невинна.
Дебіл. Ще думав почати серйозні стосунки. Клацнуло всередині. Перемкнуло. Але потім з'ясувалася правда.
Стерва просто шукала, кому віддати себе дорожче. Магія нашої єдиної ночі зникла наступного дня. Але тільки я не уявляв, що продажна дівка стане матір'ю моєї єдиної дитини.
Зла іронія. Чому з усіх жінок у світі саме вона?
–– Ну що, –– усміхнувся я. –– Освіжила минуле в пам'яті?
В її світлих очах відбилося нерозуміння. А потім вона як зрозуміла... так і почала рватися на волю. Дико, люто.
Я розсміявся. Просто не міг стриматися, спостерігаючи кумедну картину. Піддався дівчині, дозволив змінити розстановку сил і завалити мене на обидві лопатки.
Таке рідко буває. Зазвичай я всіх підминаю. А тут вона осідлала, взяв гору, нехай і тимчасово.
–– Це ми теж проходили, –– протягнув я. –– Забула?
–– Який же ви виродок! –– вигукнула дівчина. –– Просто хворий!
І спробувала заліпити мені чергового ляпаса.
Я із задоволенням перехопив її тонкі зап'ястя, смикнув уперед, змушуючи завалитися на моє тіло, притиснутися впритул.
Як вона виривалася.
Я очманів.
Справжня дикунка. Відчайдушно звивалася, дряпалася і кусалася, намагалася звільнитися будь-яким способом. Вона не відразу усвідомила, що така поведінка пробуджує лише задоволення. А коли до неї дійшло, я це моментально відчув. Вона застигла. Буквально заледеніла.
Ми опинилися в дуже пікантній позі. Так навіть цікавіше, ніж коли я був зверху. Її вражено розімкнуті губи майже торкалися моїх. Очі палахкотіли, щоки раптом розчервонілися ще сильніше, ніж раніше.
Прокляття. Я забув, коли так кайфував. Але ж нічого не сталося. Здавалося б, абсолютно ідіотська сутичка. Безглузда ситуація. Але мене пройняло хвилею гострого інтересу. Зачепило гаком.
–– Я оцінив гру, –– усміхнувся. –– Мені подобається твоя відсіч.
–– Немає ніякої гри, –– прошипіла вона. –– Що за маячню ви постійно несете? Негайно відпустіть мене.
–– Розмріялася.
Чорт, прозвучить безглуздо, але мені сподобалося навіть те, коли дівчина врізала по обличчю, ще й криваві сліди на шкірі залишила. Я б не заперечував, якби вона і спину мою роздряпала нігтями, просто трохи в іншій ситуації.
Та сама ніч знову сколихнулася в пам'яті.
Диявол. Я нічого не забув. Бачив усе так, ніби це відбувалося лише вчора. Ха. Може, нам варто повторити?
–– Я тебе нікуди не відпущу, –– додав і притиснув її ще ближче. –– Я навіть готовий висунути цікавішу пропозицію.
–– Ваші гроші мене не хвилюють! Вам ніколи мене не купити...
–– Ми могли б укласти іншу угоду.
–– Пустіть! –– вона сіпнулася як божевільна. –– Досить притискатися. Нудить від вас. Ясно? Чи вам начхати, якщо мене зараз виверне?
–– Тоді змінимо позу, –– усміхнувся.
І знову завалив її на спину.
–– Легше? –– схилився над нею.
–– Ви знущаєтеся? –– гарячково совалася під мною в марних спробах звільнитися.
–– Тобі варто цінувати моє хороше ставлення, –– відчеканив я. –– Тому що погане тобі точно до смаку не припаде.
У мене й справді виникла нова ідея щодо цієї зухвалої дівчини. І плювати, сподобається їй моя пропозиція чи ні. Вона підкориться. Виходу немає, мені всі підкоряються. Я її змушу.
…
–– І що це за пропозиція? Не те, щоб я зібралася з нею погоджуватися. Просто хочеться оцінити ступінь вашої нездорової фантазії, –– прошипіла я, полишивши надію вирватися. Усе одно це марно –– сили явно нерівні.
–– Я хочу, щоб ти народила мені ще одного сина.
–– Ви серйозно?
–– Утім, можна і дочку.
–– Ви зовсім збожеволіли, так? –– я все-таки зіштовхнула його з себе і, піднявшись, нервово поправила поділ піджака. –– Якщо ви щось приймаєте, то я доб'юся, щоб вас не підпускали до моєї дитини і жодні гроші вам не допоможуть. Я викличу незалежну експертизу, вони візьмуть у вас кров на вміст заборонених речовин. Адже судячи з того, що ви пропонуєте, у тверезому глузді в голову таке просто не прийде.
–– А що тебе так збентежило? –– він теж підвівся з підлоги. –– Мені здавалося, ти любиш дітей.
–– Я люблю свого сина і вже точно не готова народжувати вам спадкоємців за першим клацанням. Що це за маячня взагалі? Хочете дитину –– зверніться в спеціалізоване агентство. Там вам підберуть жінку під усі ваші збочені запити: зріст, вага, колір очей, віросповідання. Будь––який каприз за ваші гроші. А їх у вас чимало.
–– Ти не зрозуміла. Мені потрібно, щоб дитину мені народила саме Ти.
–– І з якого це ще дива?
–– Так вийшло, що в нас із тобою ідеальна сумісність. Пропоную оьійтися без складних медичних термінів, але подібний збіг трапляється не так часто. У мене немає часу підбирати інші кандидатури і сподіватися на ще один джекпот. Мені потрібна ти.
#2244 в Любовні романи
#506 в Короткий любовний роман
#1102 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 21.07.2023