23.4

Жасмин ніколи не була на підземних поверхах Торі-Ейл. Про них ходили легенди, але не того штибу, який розпалює цікавість.

Хтось вважав, там захована скарбниця з незліченними багатствами, хтось натякав, що під особняком розміщено секретні лабораторії «РоксГруп», хтось присягався, що ліфт може завезти до в’язниці, де скніють вороги Рокса, хтось доводив: під землею – святилище давніх віандійських богів, які подарували Ділену успіх, а натомість позбавили його душі.

Зброя масового ураження, завод із виробництва двійників ключових постатей віандійської політики, надсекретний еліанський синтезаторБК, що міг би відродити расу птахолюдей, та інші фантприпущення доповнювали список.

– Куди ми йдемо, Роксе? Не вважай це недовірою, але коли ти взяв ломик, у мене з’явилися погані ідеї. Для тебе погані, звісно.

Ален викликав ліфт біля кабінету свого батька. Натиснув кнопку і махнув Жасмин, запрошуючи приєднатися до спуску.

– Ніжками по сходах не варіант?

– Я покажу тобі серце Торі-Ейл, асіанко. Не розчаруй мене.

– Не впусти ломик мені на ногу, бо я зав’яжу його навколо твоєї шиї!

Запищала інфопанель. Рокс незграбно перекинув ломик у ліву руку і торкнувся екрану.

– Інспектор, – пробурмотів невдоволено. – Що вам, інспекторе? На годинник дивилися?

Монотонним голосом Ільс повідомив, що Азаль дуже чітко і недвозначно дала зрозуміти: завтра Рокси зникнуть навіки. Всі до одного. Інспектор збирався прислати в Торі-Ейл саперів та поліцейських. Складалося враження, що він щиро вірить погрозам заарештованої «чаклунки».

– Не турбуйтесь, інспекторе, завтра всі Рокси будуть у інших широтах. На Лакі-Ейл, так. Спіть спокійно. Азаль не з тих гравців, що мають козирі. Вона біситься від безсилля.

Ільс нагадав: пані Сонцелика вважає своїм найкращим другом Б’єна Зарека. Якщо Б’єн у справі, ситуацію треба сприймати серйозно. Пан Рокс же не думає, що Б’єн побоїться бруднити руки? Навряд чи безпритульна Агата Сміт за власним бажання випала з багатоповерхівки саме в той момент, коли це було потрібно для зникнення Лізи Есвік. Тим паче, що справу про вбивство Ділена Рокса ще не закрито. Раптом Б’єн вирішив піти ва-банк і одним махом позбутися і конкурентів, і потенційних власників «справжньої сили»?

– Самі ж знаєте: до смерті мого батька Б’єн має лиш непрямий стосунок. Якщо на те пішло, моя вина набагато більша. Ні, це не зізнання, а сумний факт. Не розводьте паніку. Доброї ночі.

Ален взагалі вимкнув інфопанель і вийшов у двері ліфта, що нарешті роз’їхалися. Не озираючись, попрямував углиб коридору, повз яскраві лампи і фотографії у широких рамках, за якими не було видно й стін. Жасмин затрималася, розглядаючи світлини. Рокси, скрізь Рокси… І відомі персони: актори, співаки, вчені, політики… Ділен пишався кожним моментом свого життя і вмів гарно це подати.

– Тобі справді цікаво, Жас Лі Мін?

– Ще б пак! Ось Жан Сорен, він винайшов ейс-хвильовий душ! І Зара Ем – жінка, що добилася незалежності системи Віанди! І Ворон! Та ж це культовий співак, він відомий і на іншому краю Всесвіту!

– Вгамуйся, асіанко, бо в музеї взагалі лопнеш від щастя. – Широкі двері в кінці коридору відчинилися, коли до них наблизився Ален. – Краще поспіши. – Він зручніше перехопив ломик. – Скоро там не буде на що дивитися.

– Збираєшся знищити історію?

– Лише лицемірну показуху.

Жасмин випередила його. Увірвалась у просторе, розкішно обставлене приміщення, і заморгала: все навколо блищало позолотою, сяяло в яскравому світлі величезних люстр, засліплювало навмисним пафосом і ніби кричало про свою зверхність.

– Ого. Не очікувала. Вражає. Музей, так? Схоже на храм. А поклоняються тут… Роксам, звичайно ж. Славному минулому та… Зброї! Неймовірно! Це ж цілий арсенал! Не смій його викидати!

Ломик врізався в один зі стендів біля входу, розбите скло посипалося на товстий попелясто-сірий килим. Жасмин обернулася, готова до скандалу, але стримала злі слова, що рвалися з язика.

Опустивши руки, Ален стояв над фотографіями, що розсипалися по підлозі. На його скронях проступили вени, губи кривилися, кісточки пальців побіліли від напруги, на рукаві піжами червоніла крапля крові від випадкового порізу.

– Не полегшало?

Рокс хитнув головою і впустив ломик.

– Зовсім ні. Чому це не працює, Жас? Чому стає ще гірше?

Жасмин із жалем кинула останній погляд на зброю, яка ніби благала про увагу, і підійшла до Алена.

– Мене питаєш? Я схожа на психотерапевтку? Гаразд, спробуємо щось придумати. Хочеш, разом розгромимо все вщент? Або…

– Або?..

– Можна випустити злість традиційним асіанським способом.

Ален невесело посміхнувся, підняв кілька фотографій і прилаштував на розбитий стенд.

– Два кілограми торта в мене не влізуть.

– А хто каже про солодощі? – Жасмин обняла його за плечі і палко зашепотіла на вухо. – Як ідея? Гарантую: нудьга зникне мінімум до ранку.