Незважаючи на хворобливий стан і старомодну нічну сорочку з об’ємними рюшами, баронеса Аріт Ундійська мала дуже величний вигляд. Навіть зім’ята постіль, посеред якої вона напівлежала, спираючись на подушки, і легкий запах медикаментів не руйнували атмосферу вищого товариства, що оточувала цю жінку. Троє витончених створінь у пеньюарчиках, опустивши очі, розташувалися на краєчку її ліжка і чудово вписувалася в загальну картину.
Поглянувши на цю сімейку, будь-яка стороння людина згадала б старі добрі часи і перейнялася б співчуттям до благородної дами та юних красунь. Жасмин теж дивилася на них і думала про оповиті ореолом романтики давні віки – ті самі, коли за наклеп могли вирвати язик, а за замах на чиєсь життя зносили голову.
– Я правильно зрозуміла, пані баронесо? Ви нічого не заперечуєте і готові визнати свою… Нагадайте, як ви висловилися?
– Необачність, – підказав присутній тут же інспектор Ільс: як завжди похмурий, невдоволений навіть щиросердним зізнанням.
– Правильно. Чи не повторите свою історію для протоколу?
Розповідь баронеси збігалася зі звинуваченнями, якими її закидала Жасмин до приходу інспектора, спровокувавши коротку істерику. Власне, саме відчайдушні крики Аріт у стилі «допоможіть, мене пожирають дикі асіани» привернули увагу Ільса. Він примчав рятувати Торі-Ейл від заголовків новин зі словом «канібалізм» і несподівано для всіх став тим елементом, що перемкнув баронесу в режим величної скорботи і жалю про нечесне минуле.
Це було дивно. Незрозуміло. Страшно, бо зовсім не співвідносилося з досьє Аріт Ундійської. Ні Жасмин, ні інспектора така зміна не втішила, хоча поліцейський поставився до неї філософськи.
– Ми ненавидимо Ділена Рокса, – глибоким оксамитовим голосом промовила баронеса.
Її доньки злагоджено кивнули й обдарували Ільса вельми якісними винуватими поглядами.
– Чому? – На його одутлому флегматичному обличчі не здригнувся жодний м’яз, хоча біляве янголятко навіть сльозу примудрилося вичавити. – Всім відомо, що Ділен Рокс надав вам серйозну допомогу, пані баронесо. Коли у вас виникли фінансові труднощі, він вирішив проблему.
– Він зневажав мене та моїх дівчаток. – Аріт схрестила руки на пишних грудях, збільшених рюшами до нереальних розмірів. – Він вважав нас людьми другого ґатунку, бо ми не вміємо поводитися з грошима. Скажіть відверто, інспекторе, хіба це жіноча справа – заробляти на життя? Погодьтеся: у світі, де жінки забезпечують себе самі, не потрібні чоловіки. Для продовження роду є Центри запліднення, для сексу – андроїди та кіборги. Чоловік має утримувати сім’ю. Це його єдина корисна функція. Яка ваша заробітна плата?
– Утричі менша, ніж у моєї дочки, – відрізав Ільс. – Отже, пані Ундійська, ви ненавиділи Ділена Рокса. Як це пов’язано із нападом на пані Жас Лі Мін?
– Ніяк. Вона налякала мою маленьку Сью до напівсмерті, і дівчинка ненавмисно її… Хм… Оце-от…
– Вдарила, – безпристрасно уточнила Жасмин. – Стукнула в щелепу. Заліпила хук. Добряче вмазала. Достатньо, чи заглянемо в словник синонімів?
Жалібний стогін блондинистої феї натякнув, що сарказм образив це трепетне модифіковане створіння до глибини душі, проте баронеса і бровою не повела. Втім, її обличчя явно перенесло не одну пластичну операцію. Можливо, воно втратило здатність до емоційних реакцій.
– Добре. – Інспектор прокашлявся. – Продовжимо. Як пов’язана ваша ненависть до Рокса із замахом на Флору Даньяту?
Першої миті Жасмин здалося, що баронеса почне все заперечувати: мовляв, її донечка Сью щовечора ходить у костюмі-«невидимці», біля кімнати Флори зупинилася зав’язати шнурки, а зла асіанка довела її до нервового зриву. Але Аріт глибоко вдихнула і заявила, що справді наказала дочці «провчити» вискочку Даньяту. Нічого серйозного: дати кілька ляпасів, потягати за волосся і загалом пояснити: їй тут не місце, нехай їде додому і не зазіхає на чуже добро, а то надумала виляти дупою то перед Аленом, то перед Бреттом… Безсоромна! Спершу батька спокусила, потім на синів націлилася!
– Запитаю втретє. – Терпінню інспектора можна було позаздрити. – Ви стверджуєте, що ненавиділи пана Рокса. Як це пов’язано з вашими намірами щодо пані Даньяти?
– Ця розпусна стерва – його дружина! – Аріт підвищила голос, і її донечки ще більше похнюпилися. – Що не зрозуміло?! Вона – його продовження! Їй не місце на Віанді!
– Продовження? – влізла зі своїм зауваженням Жасмин. – Слабенька версія. У мене є інша, пані Ундійська. Ви без грошей, у вас немає чоловіка-добувача і вам випав шанс трохи підзаробити. Б’єн Зарек забезпечив вас «невидимкою» власного виробництва і наказав влаштувати грандіозний скандал за участю Алена Рокса. Ваша Сью напала б на Флору і залишила б кров Алена на місці злочину. Здійнявся б галас, акції «РоксГруп» знецінилися б, натомість «Олімпікус» опинився б у виграші. Маю засмутити: вас би легко вирахували. Б’єну необхідне падіння імперії Роксів, а не тюремне ув’язнення для Алена. Б’єн не прикрив вас.
Баронеса відкрила і закрила рот. Складалося враження, що вона ошелешена почутим. Її пухкі пальці нервово смикали мереживні складки нічної сорочки, губи беззвучно рухалися, в очах застигло здивування.
– Що не так? – продовжувала Жасмин. – Проти «РоксГруп» грає Б’єн Зарек, це факт. Мені інше цікаво. Як ви дістали кров Алена?