16.4

Про куплене кохання Бретта заговорили голосніше. Щоб не травмувати юнака, його відправили до закритого навчального закладу на Елісті.

Після смерті батька і, невдовзі, матері Ліза залишилася сама: без дому, без грошей і без родичів. Її молодшу на рік сестру вдочерила родина за межами Віанди, більше про неї ніхто не чув.

Наркотична залежність привела Лізу в обійми Аруеля Еспати. Його приваблювала юність, їй було начхати на все, крім дози. Єдина подруга, що не відвернулася (дочка судді), спробувала допомогти і звела її зі своїм батьком. Закінчилося це брехливими звинуваченнями та крахом Псарка, бо Ділен Рокс умів грати крапленими картами.

Він не платив Лізі, це Лада Ши знала точно, проте чим Рокс шантажував дівчину, залишилося його власною таємницею. Найімовірніше, він погрожував оприлюднити ту версію смерті Келінди, в якій водій був холоднокровним убивцею.

Під час процесу над суддею раптом з’ясувалося, що Рокс – офіційний опікун Лізи. Це стало новиною місяця і дало йому змогу пресувати Псарка з подвоєною жорстокістю.

Та на одному із засідань Ліза ні з того ні з сього заявила, що всі її свідчення – правда, але стосуються іншого чоловіка: важливої ​персони​, яку не посміє зачепити жоден суд Віанди. Вона назвала б його ім’я, якби суддя терміново не оголосив перерву.

Відтоді Лізу не бачили. Її вважали зниклою безвісти, хоча Рокс (і разом із ним Лада Ши) знав: Ліза спочиває на цвинтарі для бідних під ім’ям Агати Сміт. Згідно зі звітом медекспертів, вона загинула внаслідок нещасного випадку – випала із вікна двадцятого поверху новобудови. Як Ліза там опинилася, напевно міг би розповісти Аруель Еспата, проте Ділен Рокс ніколи не ставив друзям незручні питання, а Керн Грон вважав за краще не бачити зла навколо себе.

Бретт повернувся додому за пів року після цих подій. Його батько думав, що у військовому училищі хлопець змінився, перетворився на типового Рокса, і прямим текстом виклав йому правду про життя та смерть Лізи. Після цих одкровень Бретт став волоцюгою і порвав усі стосунки з родиною.

Він інтерпретував факти по-своєму, і якимось дивом вони вписалися в його історію всепоглинальної трагічної любові. Мовляв, почуття юних закоханих були справжніми, але батьки противилися їхньому нерівному шлюбу і створили нестерпні умови для дівчини. Вона трималась до останнього, не бажаючи сварити коханого із сім’єю, однак у неї не вистачило сил для боротьби. Після вимушеної розлуки її життя перетворилося на пекло. Ліза втекла, живе далеко від жорстокого світу і чекає повернення Бретта.

У смерті Келінди вона не винна – будь-яка розсудлива людина розуміє: ту аварію влаштували птахопоклонники, щоб продемонструвати Ділену Роксу справжню силу Віанди, яку він так зневажав. Це стало ще однією причиною ненависті до батька.

Бретт поринув у спротив і навіть завів дружбу з Б’єном Зареком – головним конкурентом «РоксГруп». Б’єн обіцяв допомогти з пошуками Лізи, натомість вимагав зовсім небагато – лояльність до «Олімпікуса». Згодом він почав постачати Роксу-молодшому дівчат, схожих на Лізу. Тим самим займався і Ділен Рокс, причому якщо Б’єн не приховував, що розкішні рудоволосі красуні – подарунок, то Ділен намагався влаштувати синові «випадкову зустріч» зі справжнім коханням.

Бретт цінував чесність і охоче користувався щедрістю Б’єна. Інші дівчата (і підіслані, і ні) його не цікавили. Він вірив, що Ліза жива. Його почуття були лише для неї.

***

– А що з Азаль? – запитала Флора, коли співрозмовниця замовкла і потерла змерзлі руки. – Вона має стосунок до цієї історії?

Лада Ши заперечливо похитала головою і примружилася, розглядаючи людей, що товпилися на ґанку Торі-Ейл.

– Азаль Сонцелика – комерційний проєкт Б’єна Зарека, – підтвердила припущення, яке раніше озвучила Жасмин. – Розумієте, Рокс намагався викорінити культ птахопоклонників і виставляв їх відсталими дикунами, яких не шкода без кінця утискати в правах. А Б’єн дав світові Азаль: ексцентричну, дотепну, сексуальну відьму, що без сорому зневажає пуританські традиції і ненав’язливо рекламує «Олімпікус». Певне, нинішній підйом культу – її заслуга, хоч із сектами Азаль має напружені стосунки.

– Дотепна? Я б сказала: неврівноважена, – пробурмотіла Флора, теж повертаючись обличчям до особняка.

Багато гостей прибуло… Не до добра це. Точно не до добра.

– Раніше вона була зовсім іншою. – Лада дістала свою інфопанель і перевірила повідомлення. – Коли-небудь подивіться передачі з нею. Азаль – козирна карта Б’єна, якою він розгромив грандіозний задум Ділена Рокса щодо звільнення Віанди від шанувальників корінних віандійців. Не знаю, чому вона так змінилася. Можливо, нервовий зрив? Вибачте, мені час іти.

«Або зрив, або муки совісті через убивство Сенріка», – Флора подякувала співрозмовниці за відверту розмову і залишилася в саду.

Навколо розливався аромат квітучих дерев. Сонце блищало у спокійній воді ставка, спинки нових коропів миготіли біля самого берега. Біля вологолюбних квітів дзижчали ранні мухи, а самотня пташка з чорно-білим оперенням старанно виводила довгу химерну трель.

Торі-Ейл нечасто був таким мирним і приємним. Зазвичай він асоціювався з кипінням життя, ілюзорним брязкотом монет, захмарним багатством…

Флора сіла на забутий робітниками розкладний табурет і усміхнулася, помітивши зовсім ще слабкого метелика. Потім засумувала: розповідь про перше кохання Бретта мучила пам’ять, і не важливо, що відбулися ті події вісім років тому.