15.2

– Ненормальна! – Ален сповз по стіні, притискаючи долоні до обличчя. – Що з тобою не так?

Портативний регенератор, що випав із його пальців, валявся на підлозі, докірливо скалячись червоним хрестом.

– Це якийсь вірус? – Совість ще не проснулась, та й наче не збиралася. – Радіація? Магнітні бурі? Спалахи на сонці? Чому сьогодні геть усі поводяться дивно?

– Це зламаний ніс, асіанко! – прогугнявив Рокс. – Мій ніс!

– І що ваш ніс робив у моїй кімнаті? – Жасмин спробувала іронією заглушити легесеньке почуття провини. – Стукати вас, мабуть, не вчили.

– Як і тебе казати: «Дякую!», – відрізав Ален, із гидливістю оглядаючи свою закапану кров’ю блідо-блакитну сорочку. – Так і будеш дивитися?

Якщо вірити довіднику з надання першої медичної допомоги, є чимало простих та дієвих способів зупинити кровотечу з носа. Пам’ятається, на курсах самовдосконалення та самоконтролю навіть розповідали, як повернути на місце носову перетинку. Теоретично Жасмин могла скласти людину з частин, а от на практиці все виявилося набагато складніше.

– Ти що робиш, асіанко?

Вона закинула руку Рокса собі на шию і потягла його до дверей.

– А на що схоже? – просопіла, гостро відчуваючи нестачу цукру та кофеїну. – До лікаря вас веду.

– Ти зламала мені ніс, а не ноги. – Ален витягнув хустинку і витер обличчя. – Я можу ходити.

– Справді? Іноді людям стає погано від вигляду крові.

– Я не з таких. Гей, обережніше! Двері не там!

Його голос раптом витончився, поплив кудись убік, лампи в коридорі потьмяніли, у вухах зашуміла кров…

– Жас Лі Мін! Ти збираєшся зомліти? Що за абсурд?

– Не дочекаєшся, – процідила крізь зуби Жасмин і навпомацки рушила до дверного отвору.

«Це найганебніший день у моєму житті», – вирішила вона через п’ять хвилин – у медкрилі, куди Ален притягнув її на руках і де лікар відразу назвав діагноз: струс, на який варто було звернути увагу відразу ж після сутички з баронесою і її кіберполіпшеними донечками.

***

Життєрадісний літній товстун, якому пощастило (або не пощастило, це ще з якого боку подивитися) бути сімейним лікарем Роксів, запевняв, що за всю історію Торі-Ейл медкрило не бачило стільки пацієнтів.

Баронеса Аріт Ундійська та її троє дочок із травмами різного ступеня тяжкості, Азаль Сонцелика з розпливчастими скаргами в стилі «все болить, рятуйте, помираю», Бретт Рокс зі зламаною рукою, Флора Даньята з переохолодженням, Ален Рокс із розбитим носом, Жас Лі Мін із легким струсом, інспектор Ільс із вивихнутою ногою – загалом аж десять нещасних, половина з яких зіткнулися з нездужанням уперше в житті, не на жарт злякалися і вимагали постійної уваги, чергуючи ниття і погрози.

Особливо старалася баронеса. Воно й зрозуміло: інспектор прямо повідомив, що до неї є багато серйозних питань. Її дочки поводилися тихо – їх поінформували, що на Віанді всі модифікації мають реєструватися, інакше – штраф, і вони обрали тактику «тихше води, нижче трави, може й пронесе».

Бретт досконало грав роль знедоленого вигнанця і більше діставав свою дівчину, ніж оточення. Ален стоїчно терпів усі маніпуляції, але ажіотаж довкола його персони створював сам лікар. Азаль ганяла покірного чоловіка туди-сюди й була найменше схожа на жертву.

Жасмин витримала в цій компанії близько двох годин, потім вирішила, що психіка важливіша за фізичне здоров’я, і ​​повернулася в кімнату Флори – разом із Флорою і напарником, звісно, не прощаючись із товаришами по нещастю.

– Я вчинила дуже безглуздо? – Віандійка займалася безжальним самоїдством. – Усі вважають мене безнадійною дурепою?

– Це ще м’яко сказано. – Вона сама напросилася на правду. – Але якби на місці Персика був Ален Рокс, тебе вважали б героїнею. Все в цьому світі відносно, розумієш?

Флора не розуміла – чи відмовлялася розуміти. Вона пішла в ліжко виливати горе подушці, залишивши і Жасмин, і Перса в повному здивуванні.

– Їй соромно за те, що вона хотіла врятувати людину? Це жіноча логіка чи віандійська, Жас?

– Що тебе не влаштовує? Сам сміявся з неї, нехай і поза очі.

– Я сердився! Злився, бо ця дівчина з дивними поглядами на життя могла загинути через мене. Адже вона настільки вразлива, що до неї торкатися страшно. Це її треба захищати!

– То скажи їй усе!

– Сказати що? Що через поганий настрій я проігнорував її запитання, і вона мало не померла, бо не отримала потрібну інформацію, зробила неправильні висновки і запанікувала?

– Що ти вдячний за турботу, Персику. Навіщо звинувачувати себе, якщо можна похвалити її?

– Бо моя помилка була першою. Я не збираюся ховатись за жартами.

«Ну-ну, подивимося, кому потрібна твоя шляхетність», – але вголос Жасмин не огризнулась, і Перс зі спокійною душею забрався з’ясовувати стосунки з віандійкою.

Їхня тиха, неправдоподібно мирна розмова дратувала. Цих двох немов перемкнули в режим «довірча бесіда» та ще й знизили рівень агресії до нуля. Така ідилія різко дисгармонувала із загальною атмосферою Торі-Ейл і розбурхувала почуття тривоги.