10.2

– Якщо ми вже заговорили про жінок, – ніби продовжив її думки асіанин, – дозвольте поставити нескромне запитання. Що ви знаєте про Роксів, Сніжко? Крім того, що написано в інфопедії, звісно?

– І крім того, що з’ясувалося останніми днями? Нічого.

Перс поправив комір, приховуючи «пластир».

– Тримайтеся подалі від Андри Лью, – сказав тоном, що відмітав будь-які заперечення. – Це відома актриса, вона звикла добиватися свого брудними методами.

Флора відчула, як щелепа зрадницьки йде вниз, і поспішила повернути на обличчя ввічливо-нейтральний вираз. Знаменита на всю Віанду та десятки навколишніх систем Андра Лью має щось спільне із приватним детективом-асіанином? Навіть жовта преса такого не написала б.

Андра вибирала бізнесменів, політиків, співаків, колег із акторського цеху… Публічних особистостей, одним словом. Її популярність зашкалювала.

Ця актриса прославилася після головної ролі у серіалі «Дівчина з околиці». Вона здавалася молодшою ​​за свої роки – чи то завдяки ідеальному «природному» макіяжу, чи через манери добре вихованої дівчинки з достойної родини. Кілька років тому її правильне обличчя, на якому ніби навіки застигли беззахисність і дитяче захоплення, дивилося з кожного четвертого плаката чи рекламного ролика, проте нині Андра практикувала стриманіший і серйозніший імідж.

– Перш ніж ви подумки мене одружите і дасте імена моїм дітям, – перебив сумбурні роздуми Флори Перс, – маю визнати, що Андра Лью накинулася на мене помилково. Її метою був Ален Рокс, мені не пощастило вийти з його кабінету першим.

– Замах? На Алена? Прямо в Торі-Ейл?

Асіанин скривився.

– Як на мене, замах на холостяцький статус Алена, – промовив неохоче. – І дикий сказ через те, що план не спрацював. – Він торкнувся регенераційного пластиру і відразу прибрав руку, ніби обпікшись. – Уникайте цієї жінки, Сніжко. У гніві вона не контролює себе.

– А ви контролюєте? – не стримала свій язик Флора. – Вибачте! Чесно, я не хотіла вас образити! Воно саме так виходить!

– Все моє життя – контроль. – Перс байдуже пересмикнув плечима. – Сила від народження накладає обмеження.

Лампи мигнули, і на мить здалося, що довкола знову запорошене підземелля, і виходу немає, і навіть поворухнутися неможливо, бо з усіх боків нескінченна темрява та камінь. Сила… Якби хоч хтось із заблокованих тоді людей був асіанином!

– Ви можете зрушити брилу розміром як… як людина? – вирвалося зовсім недоречне питання.

Перс кивнув, погоджуючись.

– Я б хотіла, щоб мої діти теж могли це зробити, – піддавшись емоціям, Флора взагалі перестала контролювати свою мову.

– А я не хотів би, щоб мої діти могли випадково вгробити їхню матір ще до народження, – відгукнувся асіанин. – У всього є зворотний бік, Сніжко. Абсолютно у всього. І якщо ви збираєтеся знову розклеїтися, пропоную провести цей невдалий час із користю. Я розповім про Бретта і птахопоклонників, а ви заспокоїтеся і зрозумієте, що трагедія восьмирічної давності залишилась у минулому. Домовилися?

***

До шістнадцяти років Бретт Рокс жив без турбот. Навчався абияк, але його батьків це не хвилювало, зустрічався з дочкою звичайного службовця, але, знов-таки, на це заплющували очі, розкидався грошима, але їх у Роксів було більше, ніж розваг на Віанді. Бізнесом не цікавився – вважав його долею людей приземлених, а себе – творчою особистістю. Хотів стати режисером і, кажуть, міг би справді досягти успіху на цій ниві. На жаль, доля вирішила інакше.

Загибель матері підкосила Бретта. Медіа роздмухали з тієї справи сенсацію, з’явилися версії одна химерніша за іншу, на телепередачі зачастили різні медіуми та екстрасенси, готові пояснити те, що сталося, не використовуючи слова «нещасний випадок».

Вісім із десяти «експертів» запевняли: Келінда Рокс загинула з вини свого чоловіка. Мовляв, предки Ділена Рокса запаскудили Віанду, сам він бенкетує на чужих кістках без докорів сумління, та ще й замахнувся на культ птахопоклонників!

Скажіть на милість, чим йому не догодили «диваки в пір’ї»? Зла вони нікому не бажають, державу не обкрадають, шкідництвом не займаються. Навпаки, ці самовіддані люди прагнуть відродити культуру корінних віандійців, не дозволяють аборигенам зникнути з пам’яті нинішніх поколінь.

Навіщо їм перешкоджати? Хтозна, як усе обернеться! Раптом вдасться збагнути те, що в легендах називають «силою справжньої Віанди»? Ні, не магію, хоч останнім часом забобонів з’явилося безліч. Магія – це абсурд, а от технології стародавніх віандійців чекають свого часу! Якщо Віанда опанує їх, то стане лідером у цій частині Галактики.

На відміну від громадськості, Ділен Рокс ненавидів птахопоклонників усією душею, і навіть смерть дружини не завадила йому пропхати в Парламент законопроект про шкідливість давньої релігії. Бретт побачив у цьому підтвердження розмов, що щодня звучали на місцевих і закордонних каналах: Келінду Рокс убила сама Віанда, і тепер батько мститься тим, хто шанує планету як якесь божество.

Ділену Роксу такий настрій сина не сподобався. Бретт вирушив у військове училище на Елісті, де пробув п’ятнадцять місяців – рівно до дня свого повноліття. Після повернення додому він дізнався кілька новин, які стали останньою краплею в їхніх із батьком складних стосунках.