9.3

***

Попри найперший порив, Жасмин не роздерла маскувальний костюм на шматки, а зв’язалася з виробником, назвала серійний номер і влаштувала показовий скандал, скаржачись на бракований товар. Їй відповіли, що від моменту покупки не минуло й двох тижнів, а тому вона може повернути «невидимку» і отримати свої гроші назад. Адже у пані баронеси збереглися чеки? Костюм не пошкоджено? До речі, чи не бажає пані залишити відгук про раніше придбаний подарунковий набір «Юний завойовник»?

«Віандо, я люблю тебе! Ніде у світі не знайдеш операторів, що відразу плазують перед клієнтами і побоюються вимагати ідентифікаційні дані у відомих персон», – Жасмин стишила тон і повідомила, що відмовлятися від товару не збирається, але хоче викликати службу ремонту додому. «Олімпікус» може прислати когось у Торі-Ейл?

Відповіді вона не отримала – зовнішня інфомережа померла разом із електромережею. Але особливого значення це не мало. З погляду Жасмин, вона дізналася головне – особистість покупця, а все інше набагато простіше та швидше витягти з нього самого.

Тобто з неї.

– На Віанді всього одна баронеса, та й та, на щастя, абсолютна дурепа. Персику! Аріт Ундійська – громадянка Віанди чи тієї планети, що належала її чоловікові? Судитимуть її де? Персе! А, точно. Ти знайомиш лякливу віандійку з вищим товариством. Сподіваюся, вона не показуватиме пальцем на прем’єр-міністра і не пищатиме: «О Боже, та він же живий!».

Жасмин зняла коротку чорну сукню, в якій провела в останню путь Ділена Рокса, і знов одягла помаранчевий комбінезон. Зручна річ! За пів дня не сталося жодного зіткнення, та й випадкових неприємних діалогів відчутно поменшало. Мабуть, правду кажуть: у тваринному світі яскравість означає небезпеку. Інстинкти пробиваються крізь наліт цивілізації і женуть людей геть. Варто взяти це на озброєння, бо нині віандійці не дуже лякані, їх одним асіанським татуюванням не зачепиш.

«Персику, я до баронеси. Якщо не повернуся, шукай мої останки в її гігантських валізах», – написала Жасмин і завагалася, не наважуючись натиснути на «Відправити».

Раптом напарник сприйме жарт всерйоз і занепокоїться? Тривожити його не хотілося. Досить із нього віандійки та Роксів, баронеса з іншої, так би мовити, вагової категорії, з нею впоратися – раз плюнути.

Легкий дотик до «Видалити» – і повідомлення зникло з екрана.

«Персику, «невидимку» придбала Аріт Ундійська, причому на Віанді. Виробник – «Олімпікус». Я поговорю з нею. Буду обережна», – цей текст Жасмин надіслала з деяким сумнівом.

«Стеж за її доньками. Їх сьогодні не видно», – миттю надійшла відповідь.

Жасмин насмішкувато чмихнула (навіщо вказувати на очевидне?) і бігом піднялася на п’ятий поверх, де розмістилися гості.

– Гей, ви! – Помітила покоївку, що налаштовувала робота-прибиральника. – Зробіть мені ласку, га?

Дівчина в уніформі зблідла і позадкувала.

– Ви переслідуєте мене? – пробурмотіла злякано.

Жасмин завагалася. Вона погано запам’ятовувала жіночі обличчя, особливо ті, що бачила мигцем.

– Ви єдина покоївка в Торі-Ейл? – запитала невдоволено. – Ні? То і не вважайте себе особливою.

– Це вона вас на мене нацькувала? – раптом скрикнула дівчина. – Знаю, що вона! Я від початку бачила її наскрізь! Така тихоня, а пальця в рот не клади! Зіпсувала молодого пана своїми пролетарськими поглядами і старому голову задурила! Сказала, що вагітна, ось він як чесна людина і одружився з аферисткою!

Останнє прозвучало з таким переконанням, що Жасмин втратила цікавість до «невидимки» і подивилася на покоївку з більшою увагою. Близько двадцяти років, худорлява, з маленьким обличчям допитливої миші, вона справляла враження людини, здатної перемивати кістки двадцять чотири години на добу сім днів на тиждень без вихідних та перерв на обід.

– Детальніше можна? Ділен Рокс одружився з Флорою Даньятою, бо вона вагітна?

Дівчина швидко заморгала.

– Це не я, – пролепетала, зрозумівши, що поряд не інтелігентна віандійка, а поріддя пекла з Асіо. – Лада Ши так сказала. Вона сама чула.

– Лада Ши? – Жасмин трохи нахилилася, набувши загрозливого вигляду.

– Секретарка пана Рокса, – пискнула покоївка. – Третій поверх, кімната тридцять два, наліво від ліфта.

– Що вона чула?

Складалося враження, що дівчина з обслуги збирається знепритомніти. Її руки тремтіли, вуха червоніли, дихання було слабким і нерівним. Вона до крові закусила губу й опустила очі.

– Пан Рокс сказав пану Грону, що не чекав цієї дитини, але зробленого не повернеш і треба вчинити правильно, – мало не по складах промовила покоївка. – Пан Грон відповів, що пан Рокс збожеволів. Шлюб не вихід, можна просто дати їй грошей і відправити подалі. Пан Рокс не погодився. «Не цього разу, Керне. Я не можу ризикувати», – ось його слова! Це через покійну дружину, розумієте? Після народження Касіала вони дуже посварилися, вона поїхала на вечірку сама і загинула.

«Тобто якась із коханок Рокса завагітніла і зажадала узаконити стосунки? Він підлаштував фіктивний шлюб із Флорою, щоб уникнути цього? Та ну, дурниці. Ну справді ж дурниці!» – Жасмин відступила, і покоївка трохи підбадьорилася.