3.2

Флора вибрала таблетки. Ледве не вдавилася товстими пігулками, що обіцяли позбавити голоду на двадцять чотири години, і пригубила вже холодну каву, не відчуваючи ні її смаку, ні запаху.

– Нумо домовимося. – Асіанка доїла піцу з грибами і перейшла до курки-гриль. – Ви не дивитеся місцеві канали. Ніколи. Навіть коли дуже захочеться. А якщо зовсім нестерпно без новин, вмикайте міжпланетку. Зрозуміло?

Відповіддю став невпевнений кивок. Флора розуміла, що назріває щось страшне, і боялася робити припущення.

– Ви були коханкою Ділена Рокса.

Вона поперхнулася кавою.

– Який абсурд! Я навіть не віталася з ним жодного разу!

Жасмин відклала напівобгризену кістку і заспокійливо підняла руки.

– Тихіше. Я не питаю, а повідомляю те, що вам доведеться сприйняти як факт, бо довести протилежне неможливо. У даному випадку є лише ваше слово честі проти незаперечних доказів, свідчень прислуги Торі-Ейл і розповідей близьких друзів Рокса. У мене є причини вірити вам, у всього світу – жодної. Проковтніть це і продовжимо. Вистачить десять хвилин на сум?

Флора несподівано заплакала по-справжньому. Життя руйнувалось, і кожна нова мить приносила лише проблеми. Сльози душили, у горлі стояв клубок… Огидний стан! Вона намагалась опанувати себе, але нерви здавали і її починало трясти.

– Є й три добрі новини. – Перс забрав від напарниці пусті коробки і викинув в утилізатор. – Перша: місцеві канали кричать, що вас оголосили у розшук за звинуваченням у вбивстві, але насправді ви лише підозрювана, причому одна з багатьох. – Він витяг із морозилки вишневе морозиво і поставив перед Флорою. – Спробуйте. Це допомагає збадьоритися. Перевірено роками.

– А інші дві?! – Хотілося почути хоч щось нормальне, і точно не пораду заглушити страх солодощами.

– Зараз усі докази проти вас непрямі. Справа набула широкого розголосу в пресі, тому сфабрикувати щось серйозніше буде важко.

– Сфабрикувати? Про що ви?! – вразилася Флора. – І чому саме я? Я ж ніхто! Я не маю стосунку до тієї родини!

Асіанин сів навпроти й уважно подивився їй в очі.

– Ділен Рокс згадав вас у своєму заповіті, який оприлюднять сьогодні ввечері. Впевнені, що нічого не хочете розповісти?

– Ви з глузду з’їхали! – Флора схопила відерце з морозивом і ледве втрималася, щоб не шпурнути його в стіну. – Чи робите божевільною мене?! – Вона не помічала, що б’є посудиною об стіл. – Ділен Рокс уявлення не мав про моє існування! Так, я місяць жила в його будинку, читала його розпорядження, навчала його сина і бачила здалеку його самого, але ми перебували на протилежних кінцях соціальноі драбини!

Жасмин різким рухом висмикнула з рук Флори морозиво і відставила вбік.

– Тож це четверта хороша новина, – промовила надзвичайно м’яко. – Якщо ви не отримаєте нічого цінного, вам швидко дадуть спокій.

– Мене ж звинуватили у вбивстві!

Асіанка гримнула кулаком по металевій стільниці, і кухнею пронісся оглушливий брязкіт.

– Слухайте уважно і не хничте! – прошипіла роздратовано. – Двічі не повторюватиму. Досі всі вважали, що багатство Рокса перейде його синам – Алену та Касіалу, причому до повноліття Касіала його частиною керуватиме Ален. Вчора сімейний адвокат декому проговорився, що спадкоємців аж четверо, і одна з них – ви. Сьогодні про це знає вся Віанда. Як думаєте, Алену це сподобалося?

Флора заперечливо похитала головою і крадькома вщипнула себе за зап’ястя. Те, що відбувалося з нею, не піддавалося жодній логіці. Може, вона і справді збожеволіла? Чи наковталася шкідливого дощу, а тепер лежить у комі й фантазує?

– У поліції ви сказали, що того фатального дня Ділен Рокс був розлючений і кричав на сина за годину до вбивства, – продовжувала Жасмин. – Гадаєте, ніхто не доповів про це Алену, який нині на Віанді цар і бог? Він зробив висновки і вжив заходів, щоб убезпечити себе. Ален заправляє місцевими каналами новин, тому бруд на вас ллється вже годин двадцять. Судитися через наклеп ви не посмієте, знаю. Іти проти Рокса все одно що намагатися протаранити крейсер лобом – однієї сутички вистачить, щоб простягнути ноги. Не брехатиму: поліція назвала вас підозрюваною чисто задля медіа та добрих стосунків з Аленом, та й як свідок ви – просто нуль, оскільки у вас є причина обмовити Рокса-молодшого.

– Але ж учора її не було! – Флора стиснула зуби, стримуючи сльози. – І… Зачекайте! Хіба я звинувачувала Алена? Я лише повідомила, що того дня пан Рокс був настільки злий і засмучений, що без причини накричав на свого сина. Уявляєте? Щось настільки вивело його з рівноваги, що він накричав на Касіала. Через якихось солдатиків! Тобто… Справді… Щодо Каса та іграшок я не сказала, бо мені весь час затикали рота на слові «син».

Похмуре обличчя Жасмин просвітліло. Вона підвелася, ковтнула кави прямо з кавника і обернулася до напарника.

– Зателефонуй до поліції і скажи, що вони можуть зняти підгузки. Сталося непорозуміння, їхнього годувальника Рокса ніхто не звинувачує у вбивстві. І, Сніжко… У сенсі, Флоро. Ви згодні, щоб Персик захищав ваші інтереси?

– Вибачте… – Після всього, що сталося, Флорі було нестерпно соромно вимовляти слова відмови. – Я не можу дозволити собі особистого охоронця. Мені дуже прикро. Справді прикро… Але я постараюся компенсувати ваші витрати на… На мене. Чесно.