Спадкоємці Безодні

Розділ 13.3. Таємниці відкриваються

Кухня у прабабусі Ельсари була невелика, але затишна. Ми якраз зручно розмістилися вчотирьох за столом. Ельсара поставила нам тарілки з розігрітим супом, врізала по шматку пирога.

— Він несолодкий, з фаршем, капустою і квасолею. Можна їсти разом з супом, — прабабуся сіла навпроти мене. Її фіолетові очі дивилися на мене з тим самим теплом, що колись дивились бабусині. Мені дуже не вистачало цього погляду.

Рейн розлив свій віскі по чаркам — навіть прабабуся не відмовилася трошки випити. Ми вечеряли мовчки — надто втомилися й зголодніли, а суп з пирогом виявилися на диво смачними. Треба буде обов’язково взяти рецепт. Бабуся готувала щось схоже, але пиріг в неї був без капусти, а суп не такий гострий й з дещо іншими інгредієнтами. Може, вона просто не пам’ятала, що її мама готувала або ж віддавала перевагу іншим стравам. Тепер вже не спитаєш.

Після вечері ми повернулися до вітальні. За вікном вже сутеніло й місто здавалось ще похмурішим і моторошнішим, ніж при денному світлі. Хотілося закрити штори й закутатися в плед, хоча холоду я не відчувала, лише якийсь дивний дискомфорт, ніби мене обіймала за плечі сама темрява. Мабуть, я дуже красномовно дивилася на ті штори, бо Тісея підійшла й завісила ними вікно. Прабабуся ж запалила кілька химерних світильників магією. В кімнаті відразу стало затишніше.

— То чому ви нас кликали? — спитала я, коли Ельсара з Тісеєю вмостилися навпроти нас. 

— Тенарія потребує вашої допомоги, діточки, — усмішка зникла зі зморшкуватого обличчя прабабусі. — Вона гине. Безодня — темна магія — руйнує наш світ.

— І як же ми можемо допомогти? — я подалася трохи вперед, зацікавлена початком розмови. Не те щоб мені хотілося епічно рятувати світ, але ж дізнатися, що тут коїться — дуже хотілося.

— Я почну з самого початку. Розповім вам, що ж таке Безодня і чому вона майже знищила Тенарію, — Ельсара кілька хвилин помовчала, збираючись з думками, а тоді продовжила. — Безодня — це джерело темної магії. Колись давно, ще до мого народження люди спотворили звичайне джерело й приклали в нього темну магію. Вона сильна, але й плата за неї завжди велика. Темна магія ширилась світом, все більше людей спокушалося нею і врешті-решт вона майже знищила всі світлі джерела, поглинула їх. В нашому світі залишилося зовсім трохи світлої магії. Ще за моїх молодих років люди намагалися протистояти темряві, використовували магію Безодні обережно, але зараз вони здалися і остаточно руйнують себе.

Від прабабусиних слів мороз пішов шкірою. Я не могла навіть уявити, як люди добровільно погоджувалися жити з темною магією. Так, вона приваблива і дає більше можливостей, але вона руйнує душу, забирає щастя й радість, людина стає ніби порожньою, а ще — часто хворіє. Тільки божевільні, відчайдухи і ті, кому втрачати було нічого могли занапастити так своє життя. А тут весь світ був таким. І, схоже, що й діти теж. Я пам’ятала тих діточок на вулиці — вони не раділи, не гралися, а лише спостерігали. Ніби ще не поживши втомилися від життя.   

— Жах… — я не змогла стриматися. — Невже люди добровільно можуть обирати темну магію?

Ельсара важко зітхнула. Вона перевела погляд на Тісею, ніби обмінювалася подумки з нею тим, що обидві розуміли без слів, а тоді знову заговорила.

— У нас немає вибору, Кассіє. Добровільно ми можемо лише опиратися — з останніх сил. Магія Безодні просочує нас. Деякі вміють захищатися, ось як ми, але інші — вибирають легший шлях. Боротися — шлях сильних. Слабкі вибирають здатися. 

— І що, немає жодного виходу? — подав голос Рейн.

— Є, — Ельсара слабко усміхнулася. — Саме тому ви й тут.

— І що ж ми можемо зробити? — схоже, Рейну так само, як і мені хотілося дізнатися все і відразу.

— Не квапити мене, хлопче, — прабабуся несподівано жартівливо погрозила йому вказівним пальцем. — І налий ще свого напою, горло промочити. Давно я такого якісного не пила.

Рейн не стримав смішка, але нічого не відповів. Лише встав і пішов на кухню за чарками й пляшкою. Хильнувши пів чарочки, прабабуся ледь скривилася і, втерши рота долонею, продовжила.

— Старі книги говорять: ті, хто народилися поза Тенарією, але несуть у собі частинку її магії, здатні врятувати світ від Безодні. Лише світло може зупинити темряву. Саме тому ви тут.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше