Частина десята: Імперія Сугізельд і диверсійні війни

Після обговорення планів дій, які собі напланував імператор, у голові в Бартісти визрів геніальний задум. У молодості він промишляв піратством, та з часом вступив на імператорську службу, хоча старі зв'язки в темних гаванях збереглися й досі.

Старий «морський лис» особисто в тих справах уже участі не брав, проте чудово знав, де можна роздобути надійних найманців та вкрай цікаву інформацію.

— Діоксісе і Гейгере, — мовив Бартіста, коли вони вийшли з імператорського палацу, — у мене є одна ідея. Ходімо до мого старого приятеля, він тримає таверну тут на околиці. Там за кухлем ми й обговоримо мій план.

У тому, що Бартіста знову задумав щось грандіозне, ніхто й не сумнівався. Він уже не раз вибирався з таких халеп, коли іншим здавалося, що Бартісті кінець. Але «лис» на те й «лис», щоб завжди тримати в рукаві цілу колоду тузів.

Усі дружно рушили до таверни його знайомого. Вона ховалася в неафішованому місці — глибоко в підвалі.

Бартіста зі своїми супутниками пройшов у найтемніший куток залу, де зазвичай ніхто не сідав. Там ховався потаємний хід до секретної кімнати, яка мала два виходи: один — до схованки з випивкою, а другий назад у загальний зал.

Зайшовши всередину, вони опинилися в затишному приміщенні з великим диваном, двома кріслами та столом, який освітлювався єдиним свічниковим світильником.

— Почекайте тут, — кинув Бартіста до Діоксіса та Гейгера.

За хвилину він повернувся в супроводі господаря закладу — Одноокого Гріма, як усі тут називали колишнього пірата.

Ходили легенди, що своє око він втратив у сутичці з Блискавкою, а під час п'яної бійки в одній із таверн Гонгора якийсь пірат, падаючи, зачепився за поручень і розсік йому обличчя, залишивши глибокий шрам. Звали ж його Балкар.

— Знайомтесь, це Балкар.

— Та знаємо ми його, — буркнули Діоксіс і Гейгер.

— Ти кого сюди привів? — похмуро спитав Балкар.

— Привів того, хто треба. Мені потрібна твоя допомога, а я допоможу тобі.

Я хочу влаштувати невелику диверсійну війну та серію саботажів. Гарантую, що всі твої люди, які долучаться, отримають повне помилування й зможуть мирно жити в імперії Сугізельд.

Я добре пам'ятаю, як із вами колись обійшлася антипіратська коаліція, але тоді я вас не кинув і заявив, що забиратиму розплату не грошима.

— Давай ближче до сутності, — прорізав тишу тихий бас Балкара.

— Нещодавно я відкрив нові землі. Реально нові землі, звідки навіть цих гостровухих привіз, — продовжив Бартіста.

— Ти стовідсотків чув про них, але там така охорона, що й муха не пролетить.

Проте справа в іншому: Гонгор із союзниками задумали морську війну, і шанси наші у відкритому протистоянні не на нашу користь. Ситуацію треба вирівнювати. Сам розумієш, стосунки в нас напружені, і яким би геніальним адміралом не був Гейгер, воювати одному проти трьох небезпечно.

А ти ж знаєш стару гоблінську піратську приказку: «Якщо ти маєш меч і противник має меч, але ти можеш вкрасти меч у ворога, то нехай у тебе буде два мечі, а противник залишиться беззбройним».

Адмірал Гейгер не витримав: — Ближче до справи, без лірики.

— У Гонгора дев'ятнадцять суднобудівних верфей, і я хочу їх усі спалити.

Ось дивись, — Бартіста витягнув із мішечка трохи якогось білого порошку, відокремив крихітну частинку й підніс ближче до світильника.

Порошок навіть без торкання полум'я спалахнув яскравим вогнем. — Він горить навіть на сонці, причому так, що водою не заб'єш. Це мені один місцевий алхімік продав. Цим порошком ми знищимо все до тла, і жодних слідів не лишитися.

Але ти ж розумієш: мені потім потрібно евакуювати твоїх людей. Мені знадобляться підставні папери від людей Діоксіса — щоб вони оформлювали піратів як простих ремісників чи торговців і вивозили їх.

Коаліція знищила піратство, але не самих піратів, а мені такі кадри в нових землях ще знадобляться.

— Складно кучерявиш, — знову забасив Балкар.

— Щоб піратів та імперські вовки рятували...

— Діоксісе, а ти що скажеш? — звернувся Бартіста до розвідника.

— Якщо можна виграти війну малою кров'ю — я за. А знаючи, що пірати отримають амністію і вирушать до нових земель, я допоможу всім, чим зможу, і навіть більше.

— Ну що, Балкаре, складається пазл?

— А для тебе, Гейгере, буде особлива операція, — додав Бартіста. —

Під виглядом заблукалих рибалок переберетеся в імперію Картузань і там, скориставшись місцевою піратською мережею, вщент знищите їхнє головне заготівельне містечко: спалите все до біса, а тим самим шляхом вивезете фургони із заготовленим корабельним лісом. У нас з'явиться два-три додаткових кораблі, а в союзників мінус дев'ятнадцять верфей та більшість  матеріалу.

Балкар витягнув пожовклий пергамент і наказав усім залишити криваві печатки. Потім він згорнув документ у конверт і запечатав його особливою восковою сумішшю, яка фіксувала кожну залишену кров'яну мітку.

— Якщо спробуєте мене кинути, — попередив колишній пірат, — на вас чекатиме справжня війна, а піратські договори ви знаєте.