Глава 25

Що-що, а облаштовуватися з комфортом Неро вмів. Кабінет магістра виявився затишним, хоча доволі просторим. Біля вікна стояли робочий стіл, гостьові стільці, шафа з книжками, а ближче до входу розташувалися диванчики, м'які крісла біля журнального столика і значний запас напоїв, захований в об'ємному макеті Орбіса. Напівприкриті важкими портьєрами вікна виходили на схил і замерзлу річку, наші кроки стишував пухнастий килим, у каміні потріскували дрова, а золотисте світло додало приміщенню атмосфери новорічної безтурботності.

— Пийте. — Стефан по-хазяйськи відкоркував пляшку і виставив на столик келихи. — Святкова ніч не повинна бути зіпсована остаточно.

Вино було дуже доречним. Ми розсілися, Пауль забрався до мене на коліна і навіть не шипів на присутніх.

— Так от, Олено, після того, як ти вирішила вирушити на відбір, магістр, звісно, дав знати про все в палац. Планувалося, що Амадо зустріне тебе в перший робочий день і буде ненав'язливо спостерігати за твоїми діями. У той момент ми з Неро ще нічого не знали про змову.

Я похлинулася.

— Яку ще змову?

— Звичайнісіньку, — зітхнув Амадо. — У вашому світі такого не буває? Скандали, інтриги, розслідування... Плітки, підступи й підкилимні ігри з метою отримання незаконної вигоди. 

— Трапляється іноді, але для середньостатистичних жителів це зазвичай п'ятихвилинне розважальне шоу перед сном.

— Дуже сумніваюся, — похитав головою дракон. — Стабільність і розумна конкурентність — основа будь-якого суспільства. Утім, тобі видніше. Якщо коротко, Нантанія досить прогресивна й фінансово забезпечена країна. Ми маємо розвинені торгівельні шляхи, приплив знань з інших світів, налагодили власне виробництво артефактів. Додає престижу і «Сезон сотні весіль». Столиця ломиться від гостей, крамниці й таверни за пару місяців заробляють так, як не в усякий вдалий рік. Про обіг тканин, коштовностей, приворотних субстанцій та іншої супутньої мішури говорити взагалі не варто. Зрозуміло, все це викликає певну заздрість сусідів. Ось тільки замість того, щоб організувати в себе, скажімо, найбільший на континенті ярмарок, університет або парк розваг, комусь спало на думку дискредитувати наш сезон і підірвати репутацію королівства.

Амадо розповідав, а я дивилася на нього, відзначаючи нові деталі в його зовнішності: зморшку на лобі, задумливий погляд, втомлену тривожність у голосі. Після бійки з дракона разом злетіли самовпевненість і показна ідеальність. Чудовий чорний мундир пом'явся, золота вишивка потьмяніла від води. Амадо став набагато більше схожий на живу людину, ніж на вогнедишного ящера й красеня з картинки, який замаскувався під хомо сапієнса винятково за власною примхою.

— Перші дзвіночки пролунали пів року тому, коли ми зафіксували дивну активність у місті. Якісь нишпорки збирали відомості про товари, постачальників, розклад чергувань варти, палацові традиції. Деякий час ми навіть серйозно подумували скасувати бал, побоюючись замахів на вбивство чи чогось подібного, але Едвард наполіг на дотриманні традиції. А за два тижні до початку урочистостей ми перехопили послання шпигуна, яке однозначно вказувало, що серед гостей буде хтось, здатний влаштувати серію скандалів і, що важливіше, «зламати магію». 

На жаль, точнішого перекладу тексту нам отримати не вдалося. Що значить — зламати? Може, спотворити або поглинути? З урахуванням того, наскільки критичним для істот, що живуть в Орбісі, є вільний доступ до магії, перспективи нам відкривалися не дуже райдужні. Тому, отримавши попередження від магістра, я, як би так м'якше сказати, заздалегідь перейнявся інтересом до тебе. Вибач, але повірити в простий збіг обставин було складно.

— Чудове виправдання, — обурилася я. 

— Паршиве, згоден, — покаянно кивнув Амадо. — Але звідки мені було знати, що ти насправді ні до чого? Ти з'явилася в нашому світі раптово, рвалася на відбір, твої фізичні показники вводили в ступор найкращих учених. Ти була ідеальним кандидатом у порушники спокою, а я сподівався вийти через тебе на замовника. Аж раптом ти буквально кинулася під копита мого коня. Дурниця ж. 

— Я посковзнулася! Це все жарти вашого світу і моїх неприв'язок.

— Або чудова провокація. Або гра на випередження і приголомшливий блеф. На кшталт: якби я була злочинницею, то нащо б мені було привертати зайву увагу? Я, знаєш, багато чого в житті бачив. 

— Проблеми з довірою тут не тільки в мене. Пора відкривати клуб анонімних параноїків. — Я відсалютувала кавалерам келихом, Амадо зі Стефом переглянулися і підтримали.

— Але, поговоривши з тобою особисто, я зрозумів, що моя струнка теорія ось-ось розвалиться. Чуття вперто мовчало й не бачило в тобі загрози, як я не намагався її знайти. Ти дуже легко подружилася з Мірабель, завоювала довіру Гвідо, Бернарда, дівчаток Афлуї, Вільгельма, одного з найдосвідченіших воїнів і найманців королівства. Та що там, тебе навіть Варден під крильце взяв. Він той ще подарунок, але чудово розуміється на характерах всіляких істот. На тістечках ворожить чи крізь цукрову пудру видіння бачить, гадки не маю. Сакральна гном'яча магія, не інакше.

Тим часом у палаці почало відбуватися казна-що. Зараз я розголошую службову інформацію, але за два дні ми деактивували три дюжини заклять найрізноманітнішого характеру, від досить нешкідливих — на псування продуктів чи втрату речей — до цілком добротних просторових пасток. Були датчики стеження за переміщеннями, крадійські мітки на золото і коштовності, трохи підслуховувальних артефактів і ще кілька дрібниць. Навіть у зимовому саду виявилися замасковані під звичайні кущі сплячі хижі рослини — вбити не вб'ють, але налякати можуть. Довелося виполювати їх посеред ночі, щоб Вірен нічого не запідозрила і не підняла тривогу завчасно.