Глава 12

Як не світити на весь палац новопридбаною прикрасою і не вислуховувати привітання від перших-ліпших? Дуже просто: натягнути щось із довгими рукавами й вузькими манжетами, натягти браслет вище від зап'ястя й взагалі сховати. Я швидко переодяглася, привела себе до ладу і змила залишки сліз. Новина про те, що мій енергетичний фон потихеньку покращується, додала сил, тож решту дня я пурхала, наче крилата фейрі. Мірабель і Гвідо повернулися дуже скоро. Судячи з задоволеної фізіономії ельфа, примірка пройшла успішно. 

Кумедно, але навіть зосереджена на справах саду Вірен вже щосили щебетала з Кассарі про майбутні танці. Наяда, яка зазвичай здавалася такою зібраною і стриманою, зніяковіло посміхалася, але залюбки долучилася до обговорення деталей. Навіть Бернард, який побачив у нашій господарській метушні надію завершити приготування вчасно, дав відбій на годину раніше, ніж зазвичай.

Ідилічну картину псувало тільки одне — недомовки Амадо і Стефана. Сподіватися, що ситуація проясниться сама собою, було наївно й нерозумно, тому вечір я вирішила присвятити книжкам магістра. Ну, а раптом і справді чари не такі складні, як здається з боку, і я сама зрозумію щось, про що вголос не було сказано.

Почати я вирішила, як і пропонував Неро, з самих основ. Відкрила пошарпаний том, насилу впихнула в себе першу пару сторінок, а потім абсолютно несподівано захопилася і втягнулася в читання настільки, що забула про час. 

Виявилося, що місцеві основи магії вкрай схожі на земні духовно-езотеричні вчення. З тією тільки відмінністю, що магія тут була цілком відчутною, виміряною і вивченою фізичною складовою, як у нашому світі магнетизм або гравітація, а не цариною ярмаркових заклинателів і телевізійних екстрасенсів. 

Виходило, що все є енергія, а світ був пронизаний невидимими силами, що зв'язують живих істот воєдино. Чисельні ймовірності за ситуативної визначеності створювали майбутнє, схильне до постійних змін. Тобто, приміром, ворожити на наречених на кавовій гущі начебто було можна, та й чобіток на святці за ворота кидати не заборонялося, але от якщо в обіцяного пророцтвом нареченого раптом виявляться роги, лапи й дві-три додаткові іпостасі або він з'явиться на сто-двісті років пізніше від передбаченого часу, то до всесвіту претензій пред'являти не рекомендувалося. Що вже тут говорити про питання більш глобальні?

Близько одинадцятій ночі я навсправжки запідозрила сценаристів «Зоряних воєн» в участі в міжсвітових подорожах, ну дуже вже співзвучною місцевим вченням видавалася теорія джедайської сили. Треба буде при нагоді розпитати демона, чи трапляються в них переміщення з чарівних світів у звичайні.

Єдиним вузьким місцем у всьому цьому калейдоскопі відкриттів був той самий закон збереження енергії, що і землянам заважав запустити вічний двигун. Якщо були істоти, що концентрують або виробляють магію, то були й ті, хто її розсіював або поглинав, перетворюючи в інші форми. 

І добре, якщо йшлося про дріад з наядами або, приміром, феніксів: ці хоч і матеріалізували об'єкти, але не переривали природної течії сил. Тобто, квіти, які створювала Вірен, повернуть світові витрачену на них силу одразу, щойно зів'януть. А от особливі види мутованої під час війни нежиті натуральним чином шкодили екології, поглинаючи енергію безповоротно, використовуючи її як паливо для підтримання власної напівматеріальної форми існування.