Вишневе варення

Once upon a time Літо засмагала, сидячи на дерев'яному столі.  

І цим дуже дратувала Райдужного дракона.  

Хлопець займався своєю улюбленою справою – приготуванням солодощів. Точніше, він чаклував над приправами для вишневого варення, яке ще кипіло у величезному казані над вогнем. Для такої серйозної справи, як відомо, потрібно максимум вільного простору та спокій. А де його взяти, якщо знахабніла брюнетка в цільному світло-зеленому купальнику зайняла майже половину стільниці. 

"І худа ж, як то виходить", – думав дракон. 

Але, звичайно, вголос нічого не казав. Просто вручив їй новий коктейль зі свіжої вишні та колотого льоду.  

Казкар спостерігав за ними з посмішкою.  

Цього разу він вирішив виправдати свій титул Кавового бога й метушився відразу коло трьох турок на все тому ж вогнищі.  

Йому, щоб ви знали, вдалося стягнути у дракона кілька мішочків спецій, поки той не бачив. Тому Казкар тепер експериментував, підсипаючи ті чи інші інгредієнти в каву. 

Втрата прянощів також не поліпшила настрій дракона. А це дуже погано, як всім відомо.  

Адже вишневе варення не можна варити в поганому настрої. Ще крихта хандри може потрапити під кришку, а взимку вийти назовні в самий невідповідний момент. Ще й банка бахне.  

Куди це годиться. 

… 

"То-тож.  

Лавровий лист, гвоздика, палички кориці. Зірочки бодяну. Цілий мускатний горіх без єдиного сколу. Найзвичайнісінькі спеції.  

Правильно, це варення буде проти зайвої тривоги. Після такої смакоти будь-яка, навіть найбожевільніша думка заспокоїться та стане звичайною. 

Але спеції потрібно підготувати. Залити гарячою водою, зовсім небагато, щоб покрило. Нехай настоюються. 

Поки вишні в казані зваряться, якраз буде готово.  

Можна буде взяти третину варення із загального казана та перелити в невелику каструлю. Туди ж спеції разом з водою. Та на вогонь ще трохи покипіти, аби вода випарувалася.  

Йой, що ж це я. Піну треба зняти!» 

Сподіваюся, ви не здивовані, що дракон сам з собою подумки розмовляє? 

Але якою базікою виявився. А ще вдає мовчуна. 

… 

Казкар нарешті приготував каву. Ніщо не могло перешкодити цьому хлопцеві випити гарячого чорного напою. Навіть така спека, яка видалася в серпні цього року. 

Кава пахла по-різному у всіх трьох турках.  

Від першої йшов аромат гострих спецій, гіркого шоколаду та смаженого хліба.  

Ця кава точно зроблена для Літо, вона терпіти не може солодощі.  

Друга турка манила вершками, збитими з ваніллю. Ще трохи ферментованим виноградом. І трошечки квітами. Але ведучий запах – добре обсмажена кава, гірка та бадьорлива. 

Кава для самого Казкаря. Хлопець любить всілякі експерименти, але в межах розумного. Тобто в рамках кави. 

Третя турка пахла вишнями. Дракон дуже здивувався й навіть зазирнув всередину. Але там була тільки паруюча кава. Проте аромат вишні перебивав навіть гіркоту кави.  

Лишилося посміхнутися та налити собі в чашку. Адже Казкар точно не зізнається, як йому це вдалося.  

Чорна, гірка й підбадьорлива кава зі смаком вишні, як виявилося, теж відмінно підіймає настрій. 

… 

«Куди це я поклав палички кориці? А. Ось вони де, під столом. 

Їх теж потрібно поставити настоюватися. Але вже в коньяку. Обов'язково розламати навпіл, щоб вони повністю потонули в алкоголі.  

Другу третину варення можна вилити в будь-який посуд. Необхідно, щоб воно почало застигати. Якщо вишня солодка, цукор хороший та доста прокипіло, то все буде добре. 

А коли вишневе варення почне застигати, вийняти корицю з коньяку та влити алкоголь в варення. Головне, добре розмішати. Впевнено, але повільно. 

А потім можна залишити його до повного застигання. 

Нехай це варення допоможе комусь захопити приємний момент, який застигне в пам'яті. Іноді хочеться запам'ятати щось назавжди або, хоча б, на більш тривалий час. 

… 

Дракон обурено витріщився на Літо.  

Гаразд, сидить на столі. Але навіщо бовтати ногами? От розлила дорогоцінний ром. 

Райдужний дракон не користується вагами або мірним посудом. Але полюбляє старовинні склянки з одному йому зрозумілими відмітинами.  

В одну з них він якраз налив темний, майже чорний ром. Котрий відразу ж відправився зрошувати землю, на якій стоїть так невчасно хитнувшийся стіл.  

Літо повернула голову та подивилася прямо на дракона.  

Темна нескінченність в її очах грала яскравими піщинками часу. Такі очі без слів говорили, що все навколо просто пил й тимчасове. І ще щось важливе. 

Ось тільки що, вони не сказали. Мабуть, навіть нескінченність не має всіх відповідей.  

Дракон мовчки зітхнув та почав відміряти нову порцію рому.  

Літо, трохи подумавши, перестала бовтати ногами. 

… 

«Нехай волоські горіхи будуть половинками.  

По-перше, це просто красиво. По-друге, можна буде прикрасити горіхом який-небудь файний десерт. Не можна втрачати можливість зробити світ прекраснішим.  

Так. 

Вишневе варення з волоськими горіхами та ромом навчить будь-кого бачити й робити красиве. Навіть якщо розучився. 

Третю третину залишу в казані.  

Просто додам туди половинки горіха, нехай трохи покипить. Тоді зніму. А коли почне застигати, наллю розігрітий сонцем ром. Сонячне сяйво прикрашає цей напій.  

Але чогось не вистачає. Можливо, знову мускатного горіха. Треба натерти зовсім небагато. Щоб був тільки натяк на спецію». 

… 

– Довго ти цим збираєшся займатися? 

Терпіння ніколи не було рисою Літо. Дівчина вже випила каву, коктейль та явно нудьгувала. Казкар давно пішов до моря, а дракон все ще возився з вишневим варенням.