V. Маленький фінал

(З архівного опису експонатів фонду № 4 міського краєзнавчого музею)

Експонат Б-112: Збережений фрагмент бланка ярмаркового мита від 14 серпня 1844 року. Знайдений на дні дерев’яної скрині з балаганним майном Лукаса Вейна під час опису майна за борги.

На лицьовому боці — квитанція про сплату двох грошів за право виступу на площі.

На звороті — прямо над вицвілим штемпелем ярмаркового наглядача — збереглося кілька рядків, накреслених шматочком вугілля. Почерк дрібний, абсолютно рівний, позбавлений будь-яких нахилів чи закрутків, притаманних каліграфії ХІХ століття:

«Північно-східний радіант. 9 год. 42 хв. вечора. Максимальна інтенсивність у межах сорока секунд».

У розлогій монографії професора Д. Крауса цей артефакт згадується лише в побічній науковій виносці:

«...напис на звороті бланка Б-112 слід вважати пізнішою припискою чи фальсифікацією, зробленою вже в музейний період. Сам бланк є автентичним фінансовим документом 1844 року, проте вживання терміна “радіант” і настільки точна часова фіксація роблять авторство Вейна чи його безпосереднього оточення вкрай малоймовірним — немає жодних підстав очікувати подібних спеціальних знань від бродячого штукаря. Оскільки сам напис визнано ненадійним первинним свідченням, його більше не враховують у науковому обігу, а сам документ, на якому він міститься, перемістили до музейного запасника».

Фрагмент бланка й досі лежить у картонній папці під номером 1844/08. У темряві музейного сховища, куди майже ніколи не заглядають відвідувачі.

Рівно за три яруси стелажів від музейного бронзового погруддя Майстра Лукана.