Немає

Звичайна дискотека ,але не для нього. У його друга сьогодні надзвичайно складний вечір він розлучався з коханою вона їхала далеко , обіцяла повернутись , та чи можливо це? Він хотів щоб ці двоє назавжди запам’ятали цей вечір. Його друг з коханою цілий день провели разом він не питав , що вони там робили. Однак він увесь день мотався і коли його намагались спитати для чого він це робить ствердної відповіді не отримували. Здавалось для них усе складалось все прекрасно вони розмовляли і не могли наговоритись неначе спраглий , що не пив увесь день. Та от насупив цей  момент.

Він підійшов до діджея взяв мікрофон у руки і сказав так , щоб увесь зал почув « ця пісня для мого  друга і його коханої» заграла надзвичайно романтично-повільна музика. Друг від несподіванки не знав, що зробити « Друже вона для вас, станцюйте її !». Вони почали танцювати та дива на цьому не закінчувались. Раптом на них полетіли пелюстки білих і червоних троянд. У повернулись глянути звідки і побачили його. Він десь надибав з підноса  та запускав пелюстки під струмінь вентилятора. Вони були шоковані і закохані лише міцніше обнялись продовжуючи танок. І тут стається диво, одна за іншою навколо них загоряються свічки утворюючи серце. Це було прекрасно.

Все закінчилось через хвилину , але ніхто не зміг знайти того хто це організував його друга він просто пропав на телефон не відповідав. Так пройшов день потім другий. На третій прийшовши до свого друга додому він почув новину , що мало не збила його з ніг . друг , що влаштував цю красоту з квітами  і свічками у лікарні з хворобою , що не лікується. Швидкість з якою він був у нього не обраховується часом. На питання , як він задавав, отримував відповідь від лікарів, що ви не родич, щоб йому розповідати, та й родичам він так і не сказав , яка це хвороба і лікарям заборонив. Впросивши знайому медсестру взнати у лікарів діагноз, вирок мало збив його з ніг – другові залишилось жити , щось біля тижня і дні зо два він буде помирати у муках. З пояснень він зрозумів , те , що біль такий наче всередині кислота. Все пече і біль, біль, біль. І всі лише дивувались кажучи , що його друг має кричати від болю.  А друг мовчав.

За тиждень друга не стало. Він пішов тихо над ранок. Тримаючи у руці фото дівчини яку кохав понад усе, але розійшовся з нею бо не хотів , щоб вона бачила його страждання, з  причини була яка вже аж геть банальна ніби  - через сварку. Всі думали , що його друг егоїст, от покинув таку гарну дівчину через дурницю. А найстрашніше було бачити те, що з його товаришем прийшли попрощатись дуже багато людей  - цілий двір  і в цей момент через цю юрбу пропихаючись бігла та дівчина. На неї було страшно дивитись. Від сліз очі запухли , а на обличчі  - це був не біль втрати , а щось те чого не передаси словами. Вона впала на його ліжко і ридала здавалось від таких ридань і прохань  він от, от прокинеться. Але він не прокинувся.

З того часу пройшов понад рік і все , що залишись від друга це металева плитка тридцять на сорок, як він заповідав, і купа спогадів , а найяскравіший про той незабутній вечір , що йому влаштував товариш. І жінка, бо згодом він одружився з тою дівчиною просто говорила « він був справжній друг, він зробив все, що міг і покинув світ. Надіюсь лиш на одне , що Бог пошкодує його  і забере до себе» , а в це вірю…