4

Пізніше ,коли вони гуляли  в парку , дівчина не питала Андрія ,чому так довго не дзвонив і не приходив до неї. Не питала звідки у нього подряпина на щоці і розбита губа. Для неї було важливим лише те,що він поряд. І тільки тепер Ліза зрозуміла ,що закохалася. І помітно ,що Андрій відчував до неї  теж саме. Справді дивно. Познайомилися лише тиждень тому, а вже прокинулися такі почуття. 

Пара почала зустрічатися щодня , вони годинами могли розмовляти на різні теми. Іноді вони сиділи на лавці біля річки і Ліза  без упину розповідала Андрію про мистецтво , активно розмахувала руками ,що хлопець міг уявити, що вона має на увазі . Андрій  уважно її слухав і навіть про щось запитував , хоч і був далекий від цієї теми. Також йому подобалося , що дівчина не розпитує про його роботу. Можливо, розуміє ,що він не про все може їй розповісти.  

У розмовах Андрій дізнався ,що Ліза втратила батьків. Йому пригадалася її розмова з тим злодієм. Тепер йому стало ясно ,чому вона сказала ,що  розуміє його. Після цього хлопець вирішив ,що замінить їй батьків,стане її опорою, захистом і підтримкою. 

Так молоді люди віднайшли тих, з ким їм затишно, тепло і тепер їм почало здаватися ,що сонце світить лише для них. Навіть день один без одного здавався закоханим нестерпно довгим, а  зустрічі і спільно проведений час – такими короткими.  

Коли Андрій, час від часу ,зникав , Ліза сумувала вдвічі сильніше і чекала його повернення. Так було десь півтора місяця, поки хлопець не познайомив її зі своєю сестрою , яка просто не давала їй нудьгувати. 

Коли Андрій прийшов з сестрою Сашею  до Лізи, вона була трішки здивована. Адже як може якась іще дівчина тримати її коханого за руку. Але потім посміялася сама з себе , коли познайомилася з його сестрою. Саша була ровесницею Лізи. Хоч вони з Андрієм брат і сестра ,в ній мало схожого зовнішньо з ним. Її виказувало русе з трішки рудуватим відтінком волосся і світла шкіра.  

-Знаєш, а ти мені подобаєшся ,Лізо. Ви ,до речі ,гарно виглядаєте разом – тендітна художниця і хоробрий військовий,- Саша щиро посміхнулася і дала Лізі  знати ,що вони подружаться. 

Розмовляли вони, сидячи у кафе і смакуючи морозиво. Ну розмовляли лише Саша і Ліза ,а Андрій просто сидів, підперши рукою голову, і потягував з трубочки холодну каву. Також паралельно слідкував ,щоб сестра не зганьбила його перед коханою дівчиною. 

-Андрій ,до речі ,не розповідав про тебе,- сказала Ліза ,більше звертаючись до хлопця. 

-Він не любить говорити про родину,- відповіла Саша. 

Ліза задумалася над цими словами ,але не наважилася про щось запитати. 

-Мій брат  тобі розповідав ,що він у свої двадцять три  роки  дослужився до заступника капітана?-раптом запитала Саша  з гордістю про свого старшого брата. 

Але ,побачивши здивований вираз обличчя Лізи ,яка втупилася із запитальним поглядом у Андрія, Саша зрозуміла ,що дівчина цього не знала. Хлопець знизав плечима і дав знати ,що це не велике досягнення і головне це любити те, чим займаєшся. 

Цього вечора Ліза дізналась ще більше про Андрія. Хто ж як не любляча сестра вибовкає всі його секрети.Також вона почула про те, що Андрій має часті конфлікти з батьками, особливо з мамою, вдома. Матір хоче ,щоб син взяв участь у керуванні сімейною справою і покинув свою «дурну» роботу. Але батько майже змирився з вибором сина і більше напосягає на доньку ,яка з цієї причини  пішла на економіста та й взагалі має більше хисту до бізнесу.Про це , звичайно, дівчата ризмовляли , поки Андрій говорив по телефону на вулиці. Та по виразу його обличчя вони зрозуміли, що йому  знову потрібно йти.  

-Дівчата, я мушу йти,- сказав Андрій ,повернувшись після розмови. Він по черзі поцілував своїх дівчат і пішов, ловлячи спиною два засмучених погляди. 

І дійсно пустоту від частих Андрієвих відряджень Ліза і Саша заповнювали одна одною : ходили по магазинах, базікали про дівчачі дрібнички , ділились планами на майбутнє.  

Ліза була безмежно щасливою ,бо віднайшла і кохання ,і щиру дружбу. 

Через два дні Андрій повернувся і одразу ж захотів познайомити Лізу з рештою членів своєї родини. Але якби він знав ,чим все це обернеться , ніколи б навіть не подумав про це. 

У вечір знайомства Ліза сильно сильно хвилювалася ,адже не знала ,яке справить враження на батьків Андрія. Вона намагалася переконати коханого ,що це не зовсім хороша ідея і, можливо, зарано це робити. Та хлопець переконав її, що все буде добре. 

На своєму авто Андрій забрав Лізу просто з дому у тьоті ( так і познайомився з нею). Дівчина вийшла з будинку в ніжній білій сукні по коліна , а її й без того не пряме темне  волосся було завите в рівненькі кучері. Від лише одного погляду на свою кохану у хлопця перехопило подих. Він певний час  стояв ,мов укопаний, але потім отямився і  відчинив їй дверцята в машині  й упевнився,що вона зручно розмістилася. 

-Ти сьогодні чарівна,-вже у автомобілі сказав Андрій. Потім взяв її обличчя в свої руки і палко поцілував. Ліза від задоволення навіть забула як дихати.  

Задоволений Андрій ще раз поцілував дівчину у чоло і ,натиснувши на газ, почав кермувати. Ліза дістала із сумочки зеркальце і почала поправляти помаду та не надовго, бо хлопець зупився на обочині і знову стер помаду з її губ поцілунком. 

-Значить буде без помади ,- винесла вирок дівчина, посміхаючись.