Ніжно, день за днем минає
Ти мене вже не згадаєш...
Я ж прокинуся від сну
А тебе - немає.
Рік за роком пролетів,
Та не згасла мрія,
цілу ніч гуляти містом,
Лиш з тобою милий.
Щиро так дивитися,
в твої очі карі.
Ох, чому ж тоді не знала,
що вони лукаві.
Ти сміявся наді мною,
Ну а я любила,
Ти шукав собі вже другу,
Нарікаючи мене на тугу.
Я шукала довго в себе
сили для прощання,
А у тебе вже давно пройшло оте вподобання.
Я літала мов на крилах,
Згадуючи тебе,
Ну а ти пройшовши повз,
Утікав від мене.
Я любила і чекала
Та не знаю чого,
Мабуть, того що не було
Чого не пізнала...
Відредаговано: 14.01.2024